Після військової операції США у Венесуелі перспектива американського вторгнення на територію Арктики здається більш реальною.
Про це пише The Times, озвучуючи чотири сценарії того, як США могли б отримати контроль над Гренландією.
Перший сценарій — це вторгнення.
Оскільки США є найсильнішою військовою державою, немає сумнівів у тому, що вона силою може захопити Гренландію, яка залишається малонаселеною і слабо захищеною, зазначає The Times.
При цьому лише деякі аналітики вважають, що Гренландія або її європейські союзники дадуть відсіч.
Однак США буде важко повною мірою використовувати переваги острова, якщо більша частина населення відчуватиме до них неприязнь, вважаючи окупантами.
Читайте також:
Чия Гренландія? Як Данія доводила своє право на острів, а США відкрили на ньому базу ще й загубили ядерну боєголовку Європейцям, можливо, доведеться змиритися з тим, що трапилося, заради того, щоб хоча б зовні зберегти єдність НАТО, однак Альянс щонайменше буде серйозно підірвано, міркує автор публікації. Це загрожує непередбачуваними наслідками.
Ще одним можливим сценарієм є примус.
Більшість експертів вважають, що, якщо американський лідер Дональд Трамп справді всерйоз налаштований включити Гренландію до складу США, він, імовірно, вибере інший спосіб, використовуючи загрозу військового вторгнення для тиску в переговорах.
«У його розпорядженні безліч інструментів. Найочевидніший із них — гроші», — наголошується в статті.
Так, Дональд Трамп міг би запропонувати Данії викупити у неї Гренландію, пообіцявши при цьому великі інвестиції в економіку острова.
Третім сценарієм The Times називає укладення Договору про вільну асоціацію. Цей варіант уже обговорюють у Вашингтоні, і він буде схожий на угоди, які США вже уклали з Палау, Мікронезією і Маршаловими Островами. Ці малі держави Тихого океану зберегли свою незалежність, але надали американським військовим повну свободу дій на своїй території в обмін на безмитну торгівлю, пояснює автор статті.
Ще один, четвертий сценарій, The Times охарактеризував як «одна людина, два начальники».
У цій складній грі за участю трьох сторін Данія, можливо, зможе в цілому зберегти статус-кво, констатує автор.
За такого варіанту США були б задоволені посиленням військової присутності та більшою стратегічною свободою дій на острові, пакетом комерційних угод з розробки родовищ корисних копалин і, можливо, призначенням чиновників зі США на посади радників у місцевому уряді.
У публікації також наводяться слова Дональда Трампа з його книги «Мистецтво укладати угоди» (The Art of the Deal). За словами Трампа, він ставить перед собою дуже високі цілі, а потім наполегливо працює, щоб домогтися бажаного. Іноді він погоджується на менше, ніж хотів спочатку.
«Але в більшості випадків я все одно отримую те, що хочу», — запевняє Трамп у книзі.
5 січня президент США Дональд Трамп заявив, що США «з точки зору національної безпеки» потрібна Гренландія. Він також додав, що Європейський Союз «потребує», щоб Гренландія була під контролем США, і в ЄС нібито «це знають».
У відповідь прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен попередила, що вторгнення США в Гренландію означатиме кінець для НАТО
Радник Трампа Стівен Міллер заявив, що США «можуть захопити» Гренландію підкресливши, що ніхто не наважиться воювати з Вашингтоном за острів.
22 грудня 2025 року Трамп призначив губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спеціальним посланником США в Гренландії.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен заявив, що призначення спеціального посланника президента США в Гренландії «підтверджує незмінний інтерес Штатів до регіону».
