Ціни на природний газ у Європі різко зросли та досягли найвищих значень за останні два місяці. На нідерландському газовому хабі TTF ф’ючерси з постачанням у лютому під час торгів 13 січня піднімалися до 32,37 євро за МВт·год, свідчать біржові дані.
За два дні котирування додали майже 14%: після зростання на 6,6% напередодні ринок отримав ще близько 7% угору. Така добова динаміка стала найпотужнішою з червня 2025 року.
Чому газ у Європі дорожчаєАналітики виділяють одразу кілька чинників, що одночасно тиснуть на ринок:
Холодна погода. Морози утримуються в більшості європейських країн, що підвищує споживання газу для опалення та генерації електроенергії.
Швидше спорожнення ПСГ. Зростання попиту призводить до активніших відборів із підземних сховищ. Наразі запаси в європейських ПСГ приблизно на 12 млрд куб. м менші, ніж торік: рівень заповненості — близько 54% проти 66% рік тому.
Подорожчання квот на CO₂. Ціни на викиди вуглецю піднялися до 90 євро за тонну, що є максимумом за 2,5 року. Це стимулює електрогенерацію переходити з вугілля на газ, підсилюючи попит.
Проблеми з атомною генерацією у Франції.
Перебої на АЕС змушують збільшувати виробництво електроенергії на газових станціях.
Геополітичні ризики. Напруга навколо протестів в Ірані, навіть з урахуванням обмеженого експорту газу з країни, створює додаткові ризики для світового енергоринку та підтримує спекулятивний попит.
Як це впливає на УкраїнуПопри європейський стрибок, ефект для українського ринку наразі обмежений. Низька торгова активність і стриманий внутрішній попит не дають цінам швидко реагувати на європейські тренди.
Станом на 12 січня природний газ в Україні торгувався в діапазоні 23 200–23 450 грн за тис. куб. м, що еквівалентно 36,4–36,8 євро за МВт·год залежно від ресурсу.
Чого чекати даліПодальша динаміка цін залежатиме від погоди в другій половині зими, швидкості відновлення атомної генерації у Франції та темпів споживання запасів у ПСГ. Якщо морози затягнуться, а викидні квоти CO₂ залишаться дорогими, газ у Європі може зберігати високу волатильність і надалі.
Водночас для України ключовими стримувальними факторами залишаються внутрішній баланс попиту й пропозиції та регуляторні механізми, зокрема пільгові ціни для окремих категорій виробників електроенергії.
