Зміна ідеї фікс Трамп, звісно, самодур, але й самодурство має різні стадії. У питанні Гренландії Трамп явно перескочив із легкої стадії одразу в тяжку. Втім, це було очікувано. Йому довелося змиритися з тим, що він не отримає Нобелівську премію миру. Це вивело його нестабільну психіку з рівноваги, і вона вже ніколи не повернеться до попереднього стану, бо набула нової, більш стійкої рівноваги — тепер його ідея фікс не Нобелівка, а Гренландія. Про зсув у психіці Трампа повідомило агентство Bloomberg. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере розповів агентству, що Трамп у кількох розмовах із ним ставив одне й те саме запитання: чому Норвегія не дала йому Нобелівку. "Що стосується Нобелівської премії миру, я кілька разів чітко пояснив Трампу те, що добре відомо, а саме: премію присуджує незалежний Нобелівський комітет, а не норвезький уряд", — заявив Стере. Але Трамп не сприйняв цих пояснень норвезького прем’єра і залишився із своєю ідеєю фікс. А потім раптом змінив її, про що сам і повідомив у листі Стере: "Дорогий Йонасе! Враховуючи, що Ваша країна вирішила не присуджувати мені Нобелівську премію миру за запобігання більш ніж 8 війнам,
я більше не відчуваю себе зобов’язаним думати виключно про мир, хоча це завжди переважатиме, і тепер можу думати про те, що є добрим і правильним для Сполучених Штатів Америки. Данія не може захистити цю землю від Росії або Китаю, та й чому в неї взагалі є "право власності"? Немає жодних письмових документів, є лише те, що там сотні років тому висадився корабель, але там висаджувалися і наші кораблі. Я зробив для НАТО більше, ніж будь-хто інший з моменту його заснування, і тепер НАТО має щось зробити для Сполучених Штатів. Світ не буде в безпеці, якщо ми не матимемо повного і тотального контролю над Гренландією". Сенс очевидний: прощавай, Нобелівко, привіт, Гренландіє! За даними Bloomberg, цей лист Трампа прем’єр-міністру Норвегії було передано Радою національної безпеки США кільком іншим європейським урядам. Тяжка стадія самодурства Той факт, що президент США переключився з однієї ідеї фікс на іншу, ще, звісно, не означав неминучих глобальних потрясінь. Самі по собі заяви про бажання "повного і тотального контролю над Гренландією" були лише словами. Щоб стривожити планету,
потрібні були дії. Медіа обговорювали два варіанти: Трамп спробує купити Гренландію або завоювати її. І обидва виглядали фантастичними. Утім, Білий дім вигадав третій варіант: змусити Данію продати Гренландію загрозою торговельної війни. 15 січня в Гренландії розпочалися данські навчання "Арктична стійкість". Для участі в них прибули кілька десятків військовослужбовців із восьми європейських членів НАТО: Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Норвегії, Швеції та Великої Британії. А 17 січня Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social оголосив про намір покарати ці вісім країн своїм улюбленим способом — торговельними митами. Ці країни, заявив Трамп, "здійснили подорож до Гренландії з невідомими цілями. Це дуже небезпечна ситуація для безпеки й виживання нашої планети. Ці країни, граючись у цю вкрай небезпечну гру, створили такий рівень ризику, який є неприйнятним і нестійким. Тому вкрай важливо, щоб для захисту глобального миру та безпеки були вжиті рішучі заходи, аби ця потенційно небезпечна ситуація швидко й беззастережно завершилася". За словами Трампа,
починаючи з 1 лютого 2026 року, з усіх згаданих восьми країн стягуватиметься 10-відсотковий тариф на всі товари, що надсилаються до США. З 1 червня 2026 року тариф буде підвищено до 25%. "Це мито діятиме доти, доки не буде досягнуто угоди про повну й абсолютну купівлю Гренландії. Сполучені Штати намагаються здійснити цю угоду вже понад 150 років. Багато президентів намагалися, і на це були вагомі причини, але Данія завжди відмовлялася", — поскаржився Трамп. Загроза гранично ясна: не хочеш продати добровільно — продаси, коли капітулюєш у торговельній війні. Указу про тарифи ще немає, є лише запрошення до переговорів: "Сполучені Штати Америки негайно готові до переговорів із Данією та/або будь-якою з цих країн, які піддали себе такому ризику, попри все, що ми для них зробили, включно з максимальним захистом, протягом багатьох десятиліть". Виклик для Євросоюзу Фактично Трамп заявив про своє право на будь-яку територію, яку захищають США. Причому наступною в черзі є Канада. "Зараз, у зв’язку з "Золотим куполом" і сучасними системами озброєння — як наступальними,
так і оборонними, — необхідність придбання [Гренландії] є особливо важливою. Нині сотні мільярдів доларів витрачаються на програми безпеки, пов’язані з "Куполом", зокрема на можливий захист Канади, і ця дуже блискуча, але надзвичайно складна система може працювати з максимальною ефективністю лише в тому разі, якщо ця територія буде включена до її складу з урахуванням кутів, розмірів і кордонів", — обґрунтував він свої претензії. Звісно, така логіка є неприйнятною для інших членів НАТО. Вісім країн уже виступили із спільною заявою про те, що "тарифні погрози підривають трансатлантичні відносини і створюють ризик небезпечної низхідної спіралі". Вони пообіцяли "діяти разом і скоординовано у наших заходах у відповідь". Однак чи здатні вони на це? Шість із восьми країн, яким Трамп погрожує митами, є членами Європейського Союзу. Чи здатен Євросоюз виступити як єдина сила і разом із Великою Британією та Норвегією завдати США удару у відповідь? Трамп розраховує на те, що європейці побояться перейти від слів до справи. Буде кілька країн-бунтівників, але решта змириться з гегемонією "старшого брата".
Євросоюз має кілька варіантів відповіді. Манфред Вебер, голова Європейської народної партії — найбільшої політичної сили в Європейському парламенті, заявив за кілька годин після погроз Трампа запровадити мита, що схвалення торговельної угоди між ЄС і США "на цьому етапі є неможливим". Він додав: "Нульові мита на американську продукцію мають бути призупинені". 18 січня представник Єлисейського палацу заявив, що президент Франції Емманюель Макрон попросить Євросоюз активувати "Інструмент протидії примусу" (Anti-Coercion Instrument, ACI) — прозваний торговельною "базукою" блоку — у разі запровадження нових американських мит. Аналогічне прохання надійшло від француженки Валері Айє, яка очолює в Європарламенті центристську групу "Оновлюючи Європу". "Інструмент протидії примусу ЄС має бути активно підготовлений, оскільки він був розроблений саме для реагування на ситуації економічного залякування такого роду", — заявила вона в листі, надісланому 18 січня голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. Голова комітету Європарламенту з міжнародної торгівлі німець Бернд Ланге,
заявив виданню Euractiv, що ACI був розроблений саме для такого сценарію — коли США використовують торгівлю "як інструмент політичного тиску". ACI набув чинності у 2023 році, але досі жодного разу не застосовувався. Як зазначає Euractiv, це найпотужніша торговельна зброя Євросоюзу, оскільки вона дозволяє Єврокомісії націлюватися не лише на товари, а й на послуги. Інструмент передбачає масштабні контрзаходи, включно з обмеженнями на інвестиції, скасуванням захисту інтелектуальної власності, призупиненням дії ліцензій компаній і заборонами на доступ до державних закупівель ЄС. Ще один важливий момент: для активації ACI потрібна підтримка кваліфікованої більшості держав-членів Євросоюзу — 15 (із 27) країн блоку, на які має припадати щонайменше 65% населення ЄС. Це означає, що персонажі на кшталт Орбана не зможуть накласти вето. Втім, застосування "базуки" — це не швидкий удар. Процес починається з розслідування Єврокомісії, покликаного визначити, чи мало місце примушування, після чого відбувається голосування держав-членів за результатами розслідування та переговори зі стороною, що здійснює тиск. Цей процес може тривати до року, припускає Euractiv. А Трамп розраховує досягти свого швидше — за кілька місяців. І ціна питання, як бачимо, включає не лише Гренландію, а й право США диктувати свою волю іншим членам НАТО. Якщо Євросоюз "обламає" Трампа, європейці покажуть, що є самостійним центром сили. Якщо…
