Англійський комерційний суд виніс важливе рішення щодо тлумачення стандартних положень GAFTA про дефолт, яке може суттєво вплинути на розрахунок збитків у товарних спорах
У березні 2024 року Високий суд Лондона (London Circuit Commercial Court) виніс рішення у справі Ayhan Sezer Yag Ve Gida Endustrisi Ticaret Limited Sirket v Agroinvest SA [2024] EWHC 479 (Comm), яке стосується двох принципових питань у контрактах GAFTA: визначення дати дефолту при “передчасному порешенні” контракту (aniticpatory breach) та правової природи авансових платежів.
«У практиці GAFTA ми бачимо, що спори щодо дати дефолту виникають часто. Особливо це стосується ситуацій, коли одна сторона відмовляється від виконання ще до настання строку поставки. Від правильної дати залежить, чи матиме продавець право на компенсацію та в якому розмірі», — пояснює англійський адвокат і арбітражний практик Данило Христич.
Фактичні обставини справиСправа виникла з контракту між швейцарською компанією Agroinvest SA (продавець) та турецькою компанією Ayhan Sezer Yag Ve Gida Endustrisi Ticaret Limited Sirket (покупець)
на продаж рапсового та соєвого шроту. Контракт був укладений на умовах стандартної форми GAFTA 100.
Ключовою особливістю цього контракту став авансовий платіж у розмірі USD 494,500, який покупець перерахував продавцю ще до остаточного узгодження всіх умов контракту. У контракті цей платіж був позначений як “advance payment/guarantee upon signing of the contract” – термінологія, яка згодом стала предметом гострих дебатів щодо її правової природи.
Перемовини та виникнення спору22 березня 2018 року Agroinvest надіслав проект контракту, який передбачав два відвантаження: перше негайно (близько 1,200-2,000 MT соєвого шроту EU Non-GMO та 1,500 MT рапсового шроту), друге в період 15 квітня – 15 травня 2018 року.
Вже 23 березня Ayhan Sezer перерахував авансовий платіж, хоча умови ще не були узгоджені. Це свідчить про високий рівень довіри між сторонами або про комерційний тиск на покупця.
26-27 березня тривали переговори. Ayhan Sezer попросив не фрахтувати судно до остаточного узгодження і зазначив, що якщо сторони не домовляться, аванс має бути повернутий. Agroinvest у відповідь повідомив,
що вважає контракт укладеним після отримання авансу і вже відмовив альтернативному покупцеві.
2 квітня сторони підписали контракт.
4 квітня, через два дні після укладення, Ayhan Sezer надіслав повідомлення, в якому зазначив, що сторони не можуть дійти згоди, і попросив повернути сплачену суму. Це повідомлення згодом стало предметом дебатів щодо того, чи було воно репудіацією.
«Формулювання листів має критичне значення в арбітражі. Коли трейдер пише “здається, ми не можемо дійти згоди” або “ми просимо”, це може сприйматися як спроба переговорів. Але коли він пише “не намагайтеся відвантажувати”, це вже чітка відмова від контракту. Різниця може коштувати мільйони доларів», — зауважує Данило Христич.
6 квітня Ayhan Sezer повторно зажадав повернення авансу. 13 квітня Agroinvest надіслав аналіз продукції та запропонував завантажити партію, але покупець продовжував наполягати на поверненні грошей.
27 квітня Agroinvest надіслав додаткові звіти про відповідність товару вимогам non-GMO та повідомив про намір фрахтувати судно. У відповідь Ayhan Sezer надіслав категоричне повідомлення з чіткою вказівкою не фрахтувати судно і не відвантажувати товар,
оскільки це спричинить серйозні проблеми.
7 травня Agroinvest надіслав відповідь, яка фактично означала прийняття репудіації: аванс не підлягає поверненню, він зафіксував відмову покупця, запропонував альтернативний варіант або закриття контракту за додаткову плату.
Арбітраж GAFTAПерша інстанція (First Tier Tribunal)Ayhan Sezer ініціював арбітражне провадження в GAFTA, вимагаючи повернення авансового платежу. У своїх позовних вимогах покупець визнав, що він відмовився від виконання контракту (renounced/repudiated), але стверджував, що авансовий платіж підлягає поверненню.
Agroinvest захищався на підставі того, що:
- Авансовий платіж був незворотним депозитом (non-refundable deposit)
- Він зазнав збитків внаслідок репудіації контракту з боку Ayhan Sezer, що дає йому право утримати авансовий платіж
- Авансовий платіж підлягає поверненню
- Датою дефолту є 7 травня (дата прийняття порушення)
- Agroinvest не довів, що зазнав будь-яких збитків станом на дату дефолту 7 травня
Agroinvest подав апеляцію до Апеляційної ради GAFTA (Board of Appeal). Вони будували свою апеляцію на наступних аргументах:
Щодо дати дефолту: Agroinvest стверджував, що справжньою датою дефолту є 16 травня 2018 року – остання можлива дата, коли продавець міг правомірно виконати свої зобов’язання за контрактом шляхом відвантаження товару (в межах періоду відвантаження 15 квітня – 15 травня).
Однак Agroinvest зазначив, що готовий погодитися з датою 7 травня (як встановив трибунал першої інстанції), оскільки різниця між 7 та 16 травня не впливає на розмір збитків на практиці. Це важливий тактичний момент – відмова від суперечки з приводу дати, якщо вона не впливає на результат.
Крім того, Agroinvest стверджував, що повідомлення Ayhan Sezer від 4 квітня не було достатньо недвозначною відмовою від виконання контракту, щоб кваліфікуватися як репудіація.
Щодо авансового платежу: Agroinvest наполягав, що авансовий платіж був незворотним, оскільки він виконував дві функції:
- Депозит для забезпечення товару
- Гарантія виконання зобов’язань покупцем
У своєму письмовому обґрунтуванні (skeleton argument) Ayhan Sezer стверджував:
Щодо дати дефолту: Основна позиція полягала в тому, що датою дефолту була дата, коли Ayhan Sezer відмовився від контракту, а саме 27 березня 2018 року (коли покупець попросив продавця не фрахтувати судно).
Альтернативна позиція – дата дефолту це 7 травня (дата прийняття репудіації).
Цікаво, що вже під час слухання в Апеляційній раді Ayhan Sezer додав ще одну альтернативну позицію – що датою дефолту могло бути 4 квітня, коли було надіслане чітке повідомлення про відмову від контракту.
Щодо авансового платежу: Ayhan Sezer стверджував, що авансовий платіж підлягає поверненню, оскільки:
- У контракті не використовувалося слово “deposit”
- Платіж був частиною оплати за контрактом, а не незворотним депозитом
- Функція “guarantee” означала лише забезпечення претензії продавця на відшкодування збитків, а не незворотність платежу
Апеляційна рада провела дводенні слухання без виклику свідків та прийняла рішення на користь Agroinvest з обох питань.
Щодо дати дефолту: Рада погодилася з висновком трибуналу першої інстанції,
що датою дефолту є 7 травня 2018 року. Gafta визнала, що повідомлення від 27 квітня було репудіацією, яка була прийнята Agroinvest 7 травня, і саме ця дата прийняття репудіації є датою дефолту.
Щодо авансового платежу: Gafta встановила, що авансовий платіж був незворотним. Gafta також встановила, що рапсовий та соєвий шрот були нішевими товарами, що торгувалися на неліквідному ринку, і що Agroinvest зазнав збитків у розмірі USD 484,921.29 (менше за суму авансового платежу USD 494,500), розрахованих станом на дату дефолту 7 травня.
З мого погляду, висновок Апеляційної ради Gafta щодо характеру авансового платежу був досить сміливим, оскільки базувався радше на припущеннях про комерційні наміри сторін, ніж на чіткому формулюванні контракту. Саме це стало підставою для подальшого оскарження в суді.
Апеляція до Високого суду ЛондонаПідстави для апеляціїAyhan Sezer звернувся до Високого суду Лондона з апеляцією на рішення Апеляційної ради GAFTA. Згідно з Section 69 Arbitration Act 1996, право апеляції до суду з питання права виникає лише за наявності дозволу суду.
27 квітня 2023 року HHJ Pelling KC надав дозвіл на апеляцію з обох питань права:
- Що є “датою дефолту” для цілей пункту 23(3) контракту GAFTA 100?
- Чи був авансовий платіж незворотним у разі порушення з боку покупця, виходячи з правильного тлумачення контракту?
У справі Toprak v Finagrain суддя Goff зазначив, що “default of fulfilment” означає невиконання контракту в належну дату. Невинна сторона не може вибирати вигіднішу дату, вказуючи на пізніше порушення.
У справі Thai Maparn Trading v Louis Dreyfus суддя Beatson розглядав антиципаторну репудіацію і встановив, що дата дефолту визначається датою самої репудіації, а не її прийняття.
Agroinvest висунув контраргументи: Ayhan Sezer сам раніше визнавав 7 травня, тому не може оскаржувати рішення. Він посилався на принцип, що неприйнята репудіація не створює правових наслідків. Також спирався на рішення Bunge v Nidera, де зазначалося, що дата дефолту означає дату, коли контракт мав бути виконаний згідно з його умовами.
Щодо повідомлення від 4 квітня Agroinvest стверджував, що висновок Ради про відсутність репудіації був обґрунтованим через недостатньо категоричні формулювання.
Аргументи щодо авансового платежуAyhan Sezer стверджував, що платіж не був депозитом, а був частиною ціни, яка могла утримуватися як забезпечення претензії на збитки. Він посилався на принцип з рішення Howe v Smith: використання терміну “deposit” призводить до висновку про незворотність, але коли цей термін не використовується, суд не повинен робити такий висновок.
Agroinvest стверджував, що рішення Gafta стосувалося змішаного питання факту і права. Апеляційна рада встановила фактичні обставини: товари були нішевими на неліквідному ринку, термін мав подвійну мету. З урахуванням цих обставин Рада була вправі встановити, що платіж призначався для забезпечення виконання.
Beatson J відхилив аргумент продавців, що дата дефолту має визначатися датою прийняття репудіації.
На основі цих рішень Ayhan Sezer стверджував, що датою дефолту має бути:
- Основна позиція: 4 квітня (перша чітка відмова)
- Альтернативна позиція: 27 квітня (відмова від контракту, визнана апеляцією Gafta)
- В будь-якому разі НЕ 7 травня (дата прийняття порушення)
Agroinvest висунув кілька контраргументів:
- Процесуальний аргумент: Ayhan Sezer у своєму письмовому обґрунтуванні перед Апеляційною радою визнав 7 травня як альтернативну дату дефолту. Тому зараз не може стверджувати, що апеляція Gafta допустила помилку, прийнявши цю дату.
- Принцип “unaccepted repudiation”: Agroinvest посилався на класичний вислів Asquith LJ у справі Howard v Pickford Tool Co [1951] 1 KB 417: “An unaccepted repudiation is a thing writ in water and of no value to anybody: it confers no legal rights of any sort or kind.” Отже, передчасна відмова відмова від виконання не може бути датою дефолту до її прийняття.
- Рішення Bunge SA v Nidera BV: Agroinvest спирався на рішення Верховного суду у справі Bunge SA v Nidera BV [2015] 2 Lloyds Rep 469, де , де зазначалося, що дата дефолту означає дату, коли контракт мав бути виконаний згідно з його умовами.”
- Щодо 4 квітня: Agroinvest стверджував, що висновок Gafta про те, що повідомлення від 4 квітня не було репудіацією (“not a sufficient and unequivocal refusal to perform the contract”), був цілком обґрунтованим змішаним висновком факту і права.
- Щодо розміру збитків: Навіть якби датою дефолту було 4 квітня, збитки були б такими самими, оскільки:
- Рада встановила, що non-GMO рапсовий та соєвий шрот були нішевими товарами на неліквідному ринку
- Продаж відбувся 29 червня (соєвий шрот) та до 5 липня (рапсовий шрот) – в межах 9 тижнів від дати дефолту
- Власний брокер Ayhan Sezer не знайшов ринку після березня 2018
- Апеляційна Рада Gafta встановила, що Agroinvest був змушений тримати товар протягом тривалого періоду
- Витрати на зберігання в будь-якому випадку підлягають відшкодуванню згідно з пунктом 23(c)
- У тій справі датою дефолту за згодою сторін була дата прийняття відмови від контракту (11 серпня 2010), хоча на цю дату не було “default of fulfilment” у сенсі невиконання зобов’язання в належний час
- Оскільки дата дефолту не була предметом спору, суд не розглядав рішення Toprak чи Thai Maparn
Ayhan Sezer стверджував, що Апеляційна радаGafta допустила помилку в праві, визначивши авансовий платіж як незворотний. Ayhan Sezer посилався на принцип з Howe v Smith (1884) 27 ChD 89, де Bowen LJ зазначив, що використання терміну “deposit” призводить до висновку про незворотність у разі невиконання контракту. Але коли термін “deposit” не використовується, суд не повинен робити такий висновок.
Щодо терміну “guarantee” в контракті, Ayhan Sezer стверджував:
- Це не справжній договір гарантії (який би передбачав третю сторону)
- Навіть якщо розглядати це як “performance guarantee” або “see to it guarantee”, це не робить платіж незворотним у разі, якщо збитків не зазнано
Agroinvest стверджував, що рішення апеляції Gafta стосувалося змішаного питання факту і права.
Рада встановила фактичні обставини: товари були нішевими на неліквідному ринку, термін мав подвійну мету. З урахуванням цих обставин Апеляційна рада Gafta була вправі встановити, що платіж призначався для забезпечення виконання.
Відповідь Ayhan SezerAyhan Sezer посилався на рішення Hamblen J у справі Cottonex v Patriot Spinning Mills Ltd [2014] 1 Lloyd’s Rep 615, стверджуючи, що тлумачення контракту є чистим питанням права, а не змішаним питанням факту і права
Рішення судуДата дефолтуСуддя Pearce визнав, що Апеляційна рада GAFTA допустила помилку в праві, встановивши датою дефолту 7 травня (дату прийняття порушення) замість 27 квітня (дати відмови).
Відхилення процесуального аргументуСуд відхилив аргумент Agroinvest про те, що Ayhan Sezer не може оскаржувати дату 7 травня, оскільки сам раніше визнавав цю дату як альтернативну позицію. Суд зазначив, що хоча такий аргумент мав би силу щодо фактичного висновку, у питаннях права сторони можуть змінювати свою позицію. Крім того, Апеляційна рада Gafta дозволила Ayhan Sezer аргументувати альтернативну дату 4 квітня під час слухання,
тому суду не слід перешкоджати розгляду цього аргументу.
Аналіз прецедентівСуд провів детальний аналіз справ Toprak та Thai Maparn:
- Toprak: Суд погодився, що ця справа є авторитетним джерелом щодо того, що при наявності кількох порушень контракту датою дефолту є дата найбільш раннього порушення. Однак Toprak стосувався фактичного порушення (failure to carry out the contract on the due date), а не антиципаторної репудіації.
- Thai Maparn: На відміну від Toprak, ця справа дійсно стосувалася антиципаторної репудіації. Beatson J чітко встановив, що дата дефолту визначається датою самої репудіації, а не її прийняття. Хоча Beatson J не виділив відмінність між фактичним та антиципаторним порушенням, його рішення підтримує позицію Ayhan Sezer.
Суд дійшов наступних висновків:
- Дата дефолту пов’язана з невиконанням контракту (“default of fulfilment”)
- Коли антиципаторна репудіація прийнята, контрактні зобов’язання припиняються, і більше немає зобов’язання виконання, невиконання якого могло б бути основою для розрахунку дати дефолту
- Дата дефолту не може бути пізнішою за дату прийняття репудіації
- З урахуванням важливості послідовності та уникнення невизначеності, і слідуючи рішенню Beatson J у Thai Maparn, суд дійшов висновку, що датою дефолту в умові дефолту GAFTA є дата порушення, навіть якщо це порушення є антиципаторним
Залишалося питання, чи було повідомлення від 4 квітня репудіацією, чи правильно Апеляційна Рада Gafta визначила, що репудіацією було повідомлення від 27 квітня.
Суд зазначив, що це є змішаним питанням факту і права, і застосував тест Edwards v Bairstow. Суд дійшов висновку, що:
- Рада застосувала правильне право, встановивши тест на репудіацію як “clear and unequivocal refusal to perform”
- Висновок Апеляційної ради Gafta, що повідомлення від 4 квітня не відповідає цьому тесту, не був перверсним (perverted). Формулювання “it seems” та “we request” можуть тлумачитися як спроба переговорів, а не категорична відмова
- Інший склад ради (або сам суддя) міг би дійти іншого висновку, але це недостатньо для встановлення помилки в праві
Авансовий платіжСуд визнав, що Апеляційна радаGafta допустила помилку в праві, визначивши авансовий платіж як незворотний.
Суд погодився з Ayhan Sezer, що тлумачення контракту є чистим питанням права (посилаючись на Cottonex v Patriot Spinning Mills), а не змішаним питанням факту і права,
як стверджував Agroinvest.
Суд зазначив:
- Якщо сторони мали намір зробити платіж незворотним, вони використали б чітке формулювання, таке як “deposit” або “non-refundable”
- Сторони не використали такого формулювання
- У цій справі немає ні прямого формулювання про забезпечення виконання, ні використання терміну “deposit”
Суд також зазначив, що не може самостійно встановити розмір збитків Agroinvest станом на правильну дату дефолту (27 квітня). Якщо сторони не можуть домовитися, справа повинна бути повернута до Апеляційної ради GAFTA для визначення цього питання.
Суд відхилив аргумент Agroinvest про те, що збитки в будь-якому випадку були б такими самими:
- Хоча різниця в датах невелика (з 7 травня до 27 квітня), вона може вплинути на баланс аргументації щодо справжнього розрахунку збитків
- Суд відхилив аргумент про неліквідність ринку як підставу для впевненого висновку, що збитки були б такими самими навіть станом на 4 квітня
- Висновки апеляції Gafta щодо збитків чітко стосувалися дати дефолту 7 травня і не вказують на неминучий висновок про те, що збитки були б такими самими, якби розраховувалися на більш ранню дату
що помилка в праві не впливає суттєво на права сторін. Цей аргумент був розглянутий HHJ Pelling KC на стадії надання дозволу на апеляцію, і суд вказав, що для перегляду цього рішення необхідні “highly unusual circumstances”, яких у справі немає.
ВисновкиРішення у справі Ayhan Sezer v Agroinvest є важливим прецедентом для всіх учасників міжнародної зернової торгівлі, які використовують контракти GAFTA. Воно встановлює два ключових принципи:
По-перше, при антиципаторній репудіації контракту GAFTA датою дефолту є дата самої репудіації, а не дата її прийняття. Це забезпечує послідовність та визначеність у застосуванні умов дефолту та запобігає маніпуляціям з датою розрахунку збитків.
По-друге, авансовий платіж не є автоматично незворотним депозитом. Для того, щоб платіж був незворотним, це повинно бути чітко зазначено в контракті з використанням відповідної термінології.
«Це рішення підкреслює важливість точності в драфтингу контрактів та обережності в комунікаціях між сторонами. Кожне слово має значення, і припущення про комерційні наміри не замінять чіткого контрактного формулювання. Для українських учасників зернової торгівлі, які активно працюють з контрактами GAFTA, це рішення має особливе значення — воно нагадує про необхідність кваліфікованої юридичної консультації при укладенні контрактів та ретельного формулювання всіх умов», — підсумовує Данило Христич.
