У північних регіонах Казахстану розглядають можливість створення нового «сочевичного поясу», який має на меті диверсифікувати традиційну орієнтацію місцевого агросектору на пшеницю. Таку ініціативу підтримують у Науково-виробничому центрі зернового господарства імені А. Бараєва, де зазначають, що сочевиця поступово перетворюється з нішевої культури на стратегічно важливий компонент зернобобового виробництва країни.
Агрокліматичний потенціал та економічна вигодаЗа спостереженнями науковців, аграрії Акмолинської, Північно-Казахстанської та Костанайської областей усе активніше цікавляться вирощуванням сочевиці. Кліматичні умови цих регіонів подібні до провідних світових виробників зернобобових — зокрема, до канадських. Проте фахівці наголошують: суворіший континентальний клімат півночі Казахстану вимагає не простого копіювання закордонних технологій, а їх науково обґрунтованої адаптації до місцевих умов.
Сочевиця — запорука сталого землеробстваЗ точки зору агроекології, сочевиця посідає важливе місце у системах сталого землеробства. Ця зернобобова культура здатна фіксувати атмосферний азот і накопичувати в ґрунті від 25 до 45 кг/га поживних речовин,
що позитивно впливає на структуру ґрунту та зменшує фітосанітарне навантаження у сівозмінах. Саме ці властивості особливо цінні для регіонів із високою концентрацією зернового виробництва.
Крім агроекологічних переваг, економічний потенціал сочевиці також вважається значним. Дотримання технологічної дисципліни та наявність стабільних каналів експорту дозволяють досягати рентабельності, яка може у 1,5–2 рази перевищувати аналогічні показники вирощування м’якої пшениці. Серед основних ринків збуту казахстанської сочевиці залишаються Індія, Туреччина та країни Європейського Союзу, де попит на рослинний білок постійно зростає.
«Водночас фахівці наголошують на високій технологічній чутливості культури — порушення строків сівби, глибини загортання насіння чи фітосанітарних вимог може призводити до втрати до 30% урожайності. Тому ключову роль у формуванні сочевичної галузі відіграє науковий супровід, розвиток селекції, насінництва та підготовка кадрів. У НПЦ ім. А. Бараєва вважають, що тісна взаємодія науки й виробництва стане основою успішного створення сочевичого поясу на півночі Казахстану».
