Адміністрація президента США Дональда Трампа таємно відправила тисячі терміналів Starlink до Ірану після жорстокого придушення демонстрацій протесту режимом аятол у січні 2026 року.
Про це 12 лютого повідомляє американське видання The Wall Street Journal з посиланням на чиновників США.
«Після вбивства тисяч протестувальників і введення жорстких обмежень на доступ до інтернету в січні 2026-го іранська влада спробувала придушити наростаючі заворушення. У відповідь на це США таємно ввезли до Ірану близько 6 тисяч комплектів Starlink, що стало першим випадком прямого постачання цієї технології супутникового інтернету в цю країну», — пишуть журналісти.
За словами джерел WSJ, Держдеп США останнім часом закупив близько 7 тисяч терміналів Starlink для антиурядових активістів в Ірані.
Як заявили джерела, президент Трамп напевно був обізнаний про постачання терміналів, але точно невідомо, чи схвалював він цей план безпосередньо.
«Хоча влада США заперечує будь-який зв’язок із протестами в Ірані, операція з доставки Starlink показує, що адміністрація Трампа зробила для підтримки зусиль проти режиму аятолл набагато більше,
ніж було відомо раніше», — пише WSJ.
У Білому домі відмовилися коментувати виданню цю інформацію.
Як повідомляє WSJ, мати у власності термінал Starlink — незаконно в Ірані — тобто власнику загрожує багаторічне тюремне ув’язнення.
«Однак, за словами аналітиків і активістів, десятки тисяч іранців однаково володіють супутниковими терміналами і використовують їх для підтримання контактів з однодумцями та обміну інформацією поза контролем урядових брандмауерів і цензорів. Іранська влада обшукує будинки і дахи підозрюваних у пошуку доказів використання Starlink», — пише видання.
При цьому, як заявили чиновники WSJ, влада США довго обговорювала доцільність відправлення терміналів Starlink в Іран. Деякі її представники стверджували, що це 2 найнебезпечніший варіант забезпечення інтернет-зв'язку в країні".
«Побоювання з приводу ризиків цієї операції, як для американських чиновників, що доставляють термінали, так і для іранців, які отримують їх, а також ймовірність того, що до них отримають доступ прибічники режиму, не вважали достатньо серйозними, щоб скасувати купівлю та доставку,
Чиновники також повідомили, що кілька американських цивільних організацій також допомагають іранцям придбати Starlink», — підсумували у WSJ.
Читайте також:
Після слів Трампа про «багато кораблів». У Кремлі висловилися щодо можливого удару США по Ірану Наприкінці січня CNN повідомляв, що Трамп розглядає можливість нового масштабного удару по Ірану оскільки попередні переговори між Вашингтоном і Тегераном щодо обмеження ядерної програми та виробництва ракет не дали результатів.
Пізніше США перемістили в регіон свою авіаносну ударну групу зокрема, вони розгорнули на Близькому Сході ЗРК Patriot, системи протиракетної оборони THAAD і авіаносець Авраам Лінкольн — це відбувалося на тлі масштабних протестів і вбивства демонстрантів в Ірані.
26 січняжурнал Time із посиланням на двох високопоставлених чиновників МОЗ країни повідомив, щотільки за 8−9 січня на вулицях Ірану спецслужби могли вбити до 30 тисяч протестувальників
5 лютого президент США Дональд Трамп не виключив, що американські війська можуть завдати нових авіаударів по Ірану в разі спроби країни відновити свій ядерний потенціал,
і порадив верховному лідеру Ірану Алі Хаменеї «дуже хвилюватися».
Тоді ж США закликали своїх громадян терміново покинути Іран через загрозу авіаудару і погіршення ситуації з безпекою.
9 лютого президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що новий раунд переговорів буде «слушною можливістю для справедливого і збалансованого вирішення цієї справи». Він також зазначив, що бажаного результату можна досягти, якщо США «утримаються від максималістських позицій і дотримуються своїх зобов’язань».
6 лютого в Омані відбулися переговори США та Ірану щодо ядерної програми за посередництва міністра закордонних справ Оману Бадра Аль-Бусаїда.
10 лютого видання The Wall Street Journal повідомило, що влада США розглядала можливість захоплення іранських танкерів, що перевозять нафту, для посилення тиску на Тегеран, але побоювалася при цьому економічних наслідків і ймовірної відповіді Ірану.
