Третє лютого стало особливим днем для китайського активіста Гуань Хена — і водночас знаковим для багатьох шукачів притулку у США. Імміграційний суд у Нью-Йорку надав йому політичний притулок, визнавши «обґрунтовану загрозу» у разі повернення до Китаю. За тиждень після рішення суду Гуань вийшов на волю, провівши п’ять місяців під вартою в імміграційному центрі.
Таємна поїздка до СіньцзянуГуань Хен народився і понад тридцять років прожив у Китаї. Усе змінилося у 2020 році, коли він вирушив до Сіньцзянського регіону із наміром задокументувати становище уйгурів — мусульманської меншини, яка проживає на заході країни.
«Я прочитав кілька звітів про переслідування уйгурів у Китаї. Виходячи зі свого розуміння китайського режиму, і як звичайний громадянин, свобода слова якого обмежена, я співчував їм», — розповів він.
За даними правозахисників, у Сіньцзяні близько мільйона людей утримують у так званих «таборах перевиховання». США та Велика Британія звинувачують Пекін у геноциді уйгурів. Китайська влада ці звинувачення відкидає і обмежує доступ до регіону для іноземних журналістів.
Гуань зацікавився темою понад десять років тому, а у 2020-му, прочитавши розслідування BuzzFeed, вирішив повернутися до регіону й зафільмувати побачене. В Урумчі — найбільшому місті Сіньцзяну — він зафіксував об’єкти без вивісок, із посиленою охороною та колючим дротом на стінах.
«Вони виглядали як в’язниці. Один великий табір уздовж дороги Гаоке навіть не позначений на мапах», — каже Гуань.
Втеча і шлях до СШАПісля повернення до рідного міста в центральному Китаї він зрозумів, що публікація матеріалів на батьківщині призведе до негайного арешту.
«Якби я опублікував відео в Китаї, мене б заарештували, а матеріали знищили. Цього я не міг допустити», — пояснює він.
Гуань залишив країну, подолав кілька держав Латинської Америки й у 2021 році перетнув південний кордон США, діставшись Флориди, де подав заяву про надання притулку.
Його відео, за словами правозахисників і журналістів, стали важливими доказами можливих порушень прав людини в Сіньцзяні.
Тиск на родинуПісля публікації матеріалів у США китайська влада, за словами матері Гуаня, почала чинити тиск на його родину.
Поліція допитувала батька й близьких родичів, у квартирі Гуаня провели обшук і вилучили комп’ютер.
«Ми знаємо все, що відбувається з вашим сином у США», — нібито заявили представники служби держбезпеки його батькові, погрожуючи анулювати реєстрацію майна.
Затримання і судТорік Гуаня заарештували агенти імміграційної служби США за незаконний в’їзд. Спочатку його планували депортувати до Уганди. Проте Спеціальний комітет Палати представників США з питань Китаю звернувся до Міністерства внутрішньої безпеки із проханням звільнити його.
Зрештою імміграційний суд у Нью-Йорку визнав, що в разі повернення до Китаю Гуаню загрожує переслідування, і надав йому притулок.
«Я не шкодую»На запитання, чи шкодує він про поїздку до Сіньцзяну і публікацію матеріалів, Гуань відповідає однозначно:
«Ні. Із самого початку я знімав, щоб зробити щось значне — щось важливіше, ніж просто знімати своє життя».
Він закликав громадян Китаю залишатися пильними щодо дій Комуністичної партії та зазначив, що його надихають китайські дисиденти — громадянська журналістка Чжан Чжань і блогер Жуань Сяохуань, які нині перебувають у в’язниці.
Історія Гуаня Хена стала прикладом того, як документування подій у закритих регіонах може мати далекосяжні наслідки — як для міжнародної політики, так і для особистої долі людини.
