«Масова міграція», «кліматична секта» та «деіндустріалізація» — держсекретар США закликав Європу виправити помилки останніх років.
Держсекретар США Марко Рубіо виступив на Мюнхенській безпековій конференції з критикою вільної торгівлі, масової міграції та кліматичної політики Заходу останніх десятиліть.
Досить жорстко він висловився щодо рішень у сфері енергетики: «Щоб умилостивити кліматичну секту, ми нав'язали собі енергетичну політику, яка збіднює наші народи, тоді як наші конкуренти використовують нафту, вугілля, природний газ і все інше, що не перебуває під нашим контролем — не тільки для під тиском».
Однак тон Рубіо не обвинувальний - він бойовий і об'єднує. «Ми зробили ці помилки разом», - сказав він, - але за президента Дональда Трампа США "знов візьмуть на себе завдання оновлення і відродження". При необхідності — самотужки, але краще разом із «нашими друзями тут, у Європі».
Рубіо апелює до спільної історичної долі Європи та США – «західної цивілізації». Він підкреслює спільне коріння союзників — «століття загальної історії, християнська віра, культура,
спадщина, мова, походження...». Саме тому, за словами Рубіо, американці так глибоко переймаються Європою. «Європа має вижити», — каже він.
Особливо критично Рубіо висловлюється про економіку та міграцію: деіндустріалізація в Європі була результатом «дурної» ілюзії післявоєнного часу, коли здавалося, «що зв'язки, що створюються торгівлею і комерцією, замінять національну ідентичність, що заснований на правилах глобальний порядок — побитий термін без кордонів — витіснить національні інтереси, і буде витіснити національні інтереси, де витіснити національні інтереси світу».
В результаті, як стверджує Рубіо, відбулася втрата економічного суверенітету, а масова міграція дестабілізує західні суспільства зсередини. Він пропонує виправити помилки минулого «і рухатися вперед - до відновлення».
Наприкінці промови Рубіо стає патетичним: він перераховує те, що зробило Європу великою: Моцарт, Бетховен, Данте, Шекспір, Мікеланджело, Вінчі. Сикстинська капела. Кельнський собор. Навіть The Beatles та The Rolling Stones. Все це не просто говорить йому «про велич нашого минулого або про віру в Бога, що надихнула ці чудеса», але «передбачає чудеса, які чекають на нас у майбутньому».
Наприкінці промови Рубіо глави урядів, провідні дипломати та генерали встали з місць, і пішли тривалі оплески — за промову, яка містила не лише критику, а й заклик до єдності.
