Після загибелі Верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї у найвищий перехідний орган країни увійшов аятола Аліреза Арафі, один з ідеологів мусульманської освіти в Ірані та високпоставлений священослужитель. Він може бути найімовірнішим наступником Хаменеї, який був духовним лідером Ірану з 1989 року.
1 березня аятола Арафі був призначений одним з членів тріуміврату, який відповідно до конституції виконує обов’язки Верховного лідера країни після його загибелі. Йдеться про Раду лідерів Ірану, куди також увійшли президент Ірану Масуд Пезешкіан та головний суддя країни Голам-Хоссейн Мохсені-Еджеї. Саме цей орган керуватиме Іраном до обрання нового Верховного лідера.
З усіх трьох членів перехідної Ради лідерів найбільша увага прикута до аятоли Арафі, адже саме він вочевидь є топкандидатом на роль наступника Хаменеї.
Нового духовного лідера Ірану має обрати група з 88 високопосадовців, відома як Асамблея експертів. Її склад іранці переобирають кожні вісім років, а перевіряє його Рада вартових — окремий орган з 12 теологів, який контролює діяльність парламенту Ірану.
Аятола Арафі також входить до складу цієї Ради.
NV нагадує, що відомо про Арафі - тимчасового виконувача обов’язків Верховного лідера Ірану, який є представником другого покоління духівників після Ісламської революції в Ірані.
За матеріалами Інституту Близького Сходу, Інституту вивчення війни, Newsweek, Al Arabiya, CNN.
***
Духівник з родини революційних кіл ІрануАліреза Арафі суттєво молодший за вбитого 86-річного Алі Хаменеї: зараз йому близько 67 років. Він народився у стародавньому місті Мейбод в провінці Єзд у центральній частині Ірану, в родині мусульманського священослужителя.
В іранських біографіях Арафі є згадки про те, що у віці 16 років він був ув’язнений за протистояння правлінню шаха Мохаммеда Рези Пехлеві - останнього іранського прозахідного монарха, повалення якого антимонархічним клерикальним рухом увійшло в історію як Ісламська революція 1979 року.
Вважається, що лідер революції, аятола Рухолла Хомейні, був близько знайомий з батьком Аліреза Арафі, аятолою Мохаммедом Ібрагімом аль-Арафі.
Щоб отримати освіту, Аліреза Арафі ще підлітком переїхав з рідного міста в Кум,
де вивчав іслам та закінчив богословську семінарію. Арафі також вивчав математику і філософію. В Ірані стверджують, що він вільно володіє арабською та англійською мовами, є автором понад 20 книг та програмних статей і добре розбирається в технологіях.
З часом він досяг рангу муджтахіда — статусу богослова-юриста в ісламі, який має право самостійно тлумачити важливі питання мусульманського права. Ця роль піднесла Арафі до найвищих ешелонів духовної влади в Ірані.
А вся його подальша кар'єра фактично була сформована призначеннями та ролями, які з кінця 80-х років йому надав новий іранський аятола Хаменеї.
Фаворит аятоли ХаменеїПісля смерті аятоли Рухолли Хомейні в 1989 році новим Верховним лідером Ірану став Алі Хаменеї. До загибелі Хаменеї 28 лютого 2026 року це була єдина зміна духовних лідерів Ісламської республіки Іран після революції.
За майже чотири десятиліття духовного лідерства Хаменеї в Ірані роль Аліреза Арафі розширилася від рівня впливового регіонального священослужителя до провідної загальнонаціональної фігури в Ісламській республіці.
У 1992-му Арафі призначили імамом п’ятничної молитви — тобто одного з найважливіших обов’язкових намазів відповідно до Корану — в його рідному місті Мейбод.
Тоді йому було лише 33 роки, що є дуже молодим віком для такої відповідальної ролі (проводити п’ятничну молитву зазвичай довіряють найшанованішим і найвпливовішим священослужителям). Це призначення було «чітким знаком довіри Хаменеї» до Арафі, підкреслює Інститут Близького Сходу (США).
У подальші роки вплив Арафі лише зростав. У 2015 році Хаменеї доручив Арафі очолити п’ятничні молитви в місті Кум — духовному та ідеологічному центрі Ірану. Ця роль у Кумі зазвичай має широке релігійне та політичне значення, сигналізуючи про визнання такого духівника всередині правлячих клерикальних кіл Ірану.
«Якщо озирнутися назад, стає зрозуміло, що Арафі був частиною групи молодших священнослужителів — він приблизно на 20 років молодший за Хаменеї, — яких верховний лідер ретельно відбирав на вищі керівні посади в Ісламській Республіці», — пояснював Інститут Близького Сходу в профайлі на Арафі, який був опублікований в 2020 році. Для Хаменеї ці священослужителі були лояльними особами, «які просували його порядок денний, і натомість користувалися його заступництвом».
Ще однією ключовою роллю,
яку довірили Алірезу Арафі, була посада очільника Міжнародного університету Аль-Мустафи в Кумі. Цей університет, який вважали «дітищем Хаменеї», був заснований в 2009 році. Його завдання — пропагувати ісламську ідеологію іранського режиму та навчати іноземців ролі шиїтських священнослужителів. З роками університет Аль-Мустафи відкрив десятків семінарій та релігійних центрів як в Ірані, так і за кордоном.
У 2016 році Арафі очолив загальнонаціональну мережу духовних семінарій в Ірані, яка контролює релігійну освіту по всій країні. Це ще більше зміцнило його роль в розбудові освітньо-ідеологічного курсу іранського режиму.
За 10 років, що минули відтоді, Алірез Арафі набув в Ірані ще й політичного впливу. У 2019 року Хаменеї увів його до складу впливової Ради вартових, яка складається з 12 членів і є головним ідеологічним «фільтром» Ісламської Республіки. Рада вартових може накласти вето на будь-який крок уряду чи політичного кандидата в Ірані, перевіряє кандидатів на виборах та переглядає законодавство на відповідність ісламському праву та конституції. Це крок знову-таки засвідчив глибоку довіру Хаменеї до Арафі.
Фахівці Інституту Близького Сходу підкреслювали важливий контекст цих призначень, нагадуючи, що після обрання Верховним лідером Ірану Алі Хаменеї «систематично централізував політичний контроль над шиїтським духовенством». «У рамках цих зусиль він просунув кількох ключових осіб на посади клерикальних бюрократів, здатних втілювати його бачення, а також експортувати ідеологію Ісламської Республіки. Арафі є одним із провідних членів цього елітного бюрократичного класу, який Хаменеї ретельно культивував майже 30 років», — підкреслюють аналітики.
Відомо, шо протягом цього часу аятола Арафі виступав за модернізацію іранських інституцій та навіть підтримуав використання штучного інтелекту для поширення ідеології Ісламської республіки.
Інститут вивчення війни у своєму звіті 1 березня 2026 року акцентував увагу на тому, що Хаменеї «просував Арафі на керівні посади в режимі протягом останніх років, що підкреслює довіру Хаменеї до цього діяча та задоволення його роботою».
Як резюмував біографію Арафі кілька років тому Інституту Близького Сходу, «неодноразові призначення Арафі на високі — і часто стратегічно важливі — посади свідчать про його велику впевненість у своїх бюрократичних здібностях».
Крім того, схоже що Арафі має такий самий погляд на майбутнє Ірану, як і ліквідований Алі Хаменеї.
Зокрема на міжнародному фронті, як і у випадку з Хаменеї, Арафі вважає головним ворогом шиїтського ісламу його сунітську версію, яку іранський режим називає «ваххабізмом».
«Однак послужний список Арафі полягав не лише у зміцненні політичної ролі прорежимного духовенства в Ірані, але й у поширенні ідеологічних меседжів режиму по всьому світу. Арафі роками був однією з ключових фігур, які працювали над інтернаціоналізацією програмних засад Ісламської Республіки, про що свідчать його роль керівника всіх семінарій в Ірані та керівника Університету Аль-Мустафи», — констатували аналітики.
