За кордоном

Що таке протока Ормуз і чому її закриття має таке велике значення для світової економіки

3 бер•ТСН

Після початку спільної атаки США та Ізраїлю на Іран 27 лютого конфлікт на Близькому Сході стрімко набирає обертів. У відповідь Тегеран не лише завдав ударів по американських базах, а й оголосив про закриття стратегічно важливої Ормузької протоки, погрожуючи підпалювати судна, які наважаться туди зайти.

Про це пише The Conversation.

Чому Ормузька протока настільки важливаОрмузька протока — це вузький водний шлях шириною 55 кілометрів між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Аравійським морем. Це один із найважливіших і найзавантаженіших стратегічних маршрутів у світі для глобального енергетичного сектору. Зазвичай через ці води щодня проходить близько 13 мільйонів барелів нафти, що становить приблизно 31% від усіх світових морських постачань.

Реклама

Блокування проходу через протоку вже спричинило хаос на ринках. Загальний морський трафік тут впав на 70%, а в Перській затоці наразі застрягли 18 завантажених і 37 порожніх танкерів. Ця блокада б’є по експорту з найбільших портів Іраку, Кувейту, Саудівської Аравії та ОАЕ, для яких протока є головним шляхом на світові ринки.

Вже 2 березня світові ціни на нафту поповзли вгору. Еталонна марка Brent досягла 79 доларів за барель, що на 8% вище за ціни минулого тижня. Північноамериканська марка WTI досягла 71 долара, показавши зростання на 6%. Ці коливання вже відобразилися на вартості пального на автозаправках, і зростання цін може тривати стільки, скільки конфлікт перериватиме рух танкерів.

Ормузька протока

Чи загрожує світу нова економічна кризаІсторично різкі стрибки цін на нафту часто передували масштабним економічним спадам. Наприклад, під час першої нафтової кризи 1973 року ціни зросли вчетверо за два місяці через ембарго арабських країн, що викликало рецесію в США. Сьогоднішній конфлікт має більше паралелей із другою нафтовою кризою 1979 року, коли Іранська революція призвела до падіння світового видобутку на 7%, що вдвічі підвищило ціни на сиру нафту та спричинило дефіцит пального.

Однак сьогодні світовий ринок змінився. На відміну від минулого, зараз країни ОПЕК не діють спільно з Іраном, а навпаки — погодилися збільшити видобуток на 206 тисяч барелів на день для стабілізації ситуації.

Вплив самого Ірану також суттєво зменшився: зараз країна виробляє лише близько 4% від загального світового обсягу нафти. Натомість найбільшим гравцем стали США із часткою у 22%, за якими йдуть Саудівська Аравія та Росія (по 11%).

Реклама

Читайте також

Ризики тривалої блокадиПопри те, що ринок зараз менш схильний до глобальної паніки, найбільшим ризиком залишається повна та тривала блокада Ормузької протоки. Це може призвести до потенційної втрати щонайменше 5 мільйонів барелів щоденних постачань лише з саудівського порту Рас-Танура, місцевий нафтопереробний завод якого нещодавно зазнав атаки безпілотників.

«Президент США Дональд Трамп заявив, що конфлікт триватиме щонайменше чотири-п’ять тижнів, але потенційно набагато довше», — зазначає видання.

Ця криза вже призводить до підвищення цін на бензин, дизельне пальне та імпортні товари у багатьох країнах світу. Чи стане нинішня ситуація короткочасним шоком,

чи початком масштабнішої геополітичної та економічної події, залежатиме переважно від того, як розвиватимуться події навколо Ормузької протоки найближчими днями та тижнями.

Нагадаємо, блокування Іраном Ормузької протоки може вплинути на нафтовий ринок і спровокувати підвищення цін. Однак голова Advanter Group Андрій Длігач вважає, що масштабних глобальних наслідків очікувати не варто.

Реклама

Читайте також

Затока, блокада, газ, атака, бензин

Читайте ще