Ескалація конфлікту між США та Іраном виходить за межі військового протистояння і дедалі більше перетворюється на внутрішньополітичну кризу у Вашингтоні. На тлі ударів по енергетичній інфраструктурі Близького Сходу, стрибка цін на пальне та ризиків для глобальної економіки президент США Дональд Трамп вже публічно звинувачує американську розвідку у провалах прогнозування, тоді як у його адміністрації формується помітний розкол.
Ключовим епізодом стали слухання 18 березня 2026 року у Спеціальному комітеті Сенату з розвідки, де виступили директорка Національної розвідки Тулсі Габбард та глава ЦРУ Джон Реткліфф Центральною темою стало питання: чи попереджали спецслужби Білий дім про ризики ескалації і можливі удари Ірану?
Трамп заявив, що був «здивований» відсутністю попереджень щодо потенційних атак Тегерана по країнах Перської затоки. Водночас, за даними міжнародних медіа, розвідка ще на етапі підготовки операції оцінювала її як сценарій із високими ризиками, включно з можливими ударами по американських базах та перевантаженням систем ППО союзників.
Сенатські слухання продемонстрували глибокий політичний розкол.
Демократи намагалися з’ясувати, чи отримував президент аналітичні оцінки про відсутність безпосередньої ядерної загрози з боку Ірану та ризики провалу стратегії «швидкого тиску». Натомість республіканські «яструби» намагалися захистити президента, перекладаючи відповідальність на розвідувальну спільноту.
Відповіді керівників спецслужб були максимально обережними. Габбард наголосила, що остаточна оцінка загроз належить президенту, тоді як Реткліфф заявив, що розвідка передала «послідовні та повні оцінки» у Білий дім. Водночас частина сенаторів відкрито розкритикувала таку позицію, вказуючи на розмитість відповідальності.
На цьому тлі у самій адміністрації Трампа наростає внутрішній конфлікт.
17 березня у відставку подав директор Національного контртерористичного центру Джо Кент який прямо заявив, що не може підтримувати війну і вважає, що Іран не становив негайної загрози. Президент у відповідь назвав його позицію «слабкою» та підтримав його звільнення.
За інформацією американських ЗМІ, у команді Трампа сформувався окремий табір «голубів», який виступає за деескалацію.
До нього, за даними джерел, входять не лише частина республіканців, але й економічні радники, які попереджають про ризики для ринку енергоносіїв, долара та загальної макрофінансової стабільності. Ці побоювання вже починають підтверджуватися. Атаки на об’єкти в Ірані, Катарі та Саудівській Аравії, а також ризики блокади Ормузької протоки призвели до різкого зростання цін на нафту та паливо. У США середня ціна бензину піднялася до $3,85 за галон — максимуму з 2023 року, а в Каліфорнії вже досягла $5,5.
Аналітики застерігають, що така динаміка може спровокувати нову хвилю інфляції — сценарій, який уже мав місце у попередні роки і суттєво вплинув на політичні рейтинги у США. Тепер ці ризики безпосередньо стосуються чинної адміністрації.
Попри заяви Пентагону про наявність планів деескалації, політичне рішення щодо подальших дій залишається невизначеним. Дональд Трамп змушений балансувати між тиском прихильників жорсткої лінії та економічними наслідками конфлікту, які можуть мати довгострокові наслідки не лише для США, а й для глобальної економіки.
