Відповідь європейських лідерів і Євросоюзу на погрози Трампа вийти з НАТО, фактично розваливши альянс і євроатлантичну систему колективної безпеки, змусила згадати відому представникам старшого покоління «нашу відповідь міністру закордонних справ Британії лорду Керзону» на ноту останнього на адресу СРСР у 1923 році, що стало джерелом політичної сатири та карикатури. Зокрема, наші незабутні земляки-одесити у класичному «Золотому теляті» згадують картинку «літака з дулею замість пропелера» на коробці сірників і написом «відповідь Керзону». Нинішня «відповідь Європи Трампу» виявилася не такою колоритною, відверто кажучи, взагалі слабкою, але оскільки України в її нинішньому стані це стосується безпосередньо, а Європа об'єктивно є нашим природним союзником, то далі вибудуємо загальну картинку для розуміння ситуації.
Влучну, досить адекватну, хоч і вкрай сумну характеристику того, що відбувається, дав прем'єр Польщі Дональд Туск.
«Загроза розпаду НАТО, ослаблення санкцій проти Росії, масштабна енергетична криза в Європі, припинення допомоги Україні та блокування кредиту,
наданого Києву Орбаном, — усе це виглядає як ідеальний план Путіна», – написав у соцмережі пан Туск.
Євролідери та Євросоюз намагаються реагувати на заяви та рухи Трампа у напрямку розвалу НАТО, але роблять це з фірмовим європейським інфантилізмом і розслабленістю, як і все, що в Європі робиться на нинішніх крутих поворотах історії, коли потрібні єдність, швидка та жорстка реакція.
Крім того, реакція ця запізніла. Вже рік тому було очевидно, що прихід до влади Трампа і компанії нічого доброго Європі не несе.
Але замість того, щоб відкинути розкол і негайно приступити до формування європейської системи колективної безпеки замість НАТО, яке було є і буде орієнтованою на Штати структурою, євролідери, включаючи генсека альянсу, «скакали на задніх лапках» перед Трампом, «сюсюкали» з ним, влаштовували йому принизливо підлесливу зустріч на торішньому саміті НАТО, про що детально йшлося у червневій минулорічній публікації Інтернет-видання «Економічні Новини» під заголовком «Саммит НАТО: бенефис Трампа, торговля Украиной и развенчание мифа об альянсе-защитнике».
Але тільки зараз,
коли Трамп почав погрожувати Європі виходом із НАТО за те, що європейці не дали себе втягнути у затіяну разом із Нетаньяху бездарну Іранську війну без найменшого узгодження з європейцями, у Європі неквапливо заметушилися.
Зокрема, Євросоюз затурбувався розробкою інструкції про те, що робити, якщо в Європі почнеться війна, хоча війна біля порога ЄС уже йде п'ятий рік в Україні.
Крім того, у Євросоюзі зайнялися улюбленим заняттям — проведенням (напів)офіційних самітів на тему: «Як нам жити далі, якщо Трамп із НАТО піде або просто відмовиться виконувати зобов'язання за знаменитим Вашингтонським договором».
Очевидно, «панове європеоїди» думали, що «кидалово» можливе лише щодо України, як у випадку зі знаменитим Будапештським меморандумом.
І тільки зараз вони почали розуміти, що те саме може статися з ними, якщо Трамп позбавить їх американської «парасольки безпеки».
Трамп ще з часів першої каденції висловлювався про НАТО вельми нешанобливо. Але з початком нинішньої каденції його риторика ставала дедалі загрозливішою, а останнім часом він у зв'язку з досить провальною затією у вигляді війни в Ірані слововиверження Трампа щодо Європи та НАТО стали скандальними.
Повторимо, цей скандал часто стосується України безпосередньо.
Видання The Financial Times повідомляє, що ще в середині березня Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо Європа не допоможе розблокувати Ормузьку протоку, яку Іран перекрив після початку військової операції США та Ізраїлю.
Європейські столиці заявили, що це неможливо під час конфлікту, а деякі вказали, що «це не наша війна», нагадує видання.
У відповідь, за словами трьох чиновників, Трамп пригрозив припинити постачання в межах PURL — ініціативи НАТО із закупівлі озброєнь для України, що фінансується європейськими країнами.
Під тиском генерального секретаря НАТО Марка Рютте група країн, включаючи Францію, Німеччину та Великобританію, 19 березня поспіхом опублікувала заяву, в якій йшлося: «Ми висловлюємо готовність зробити свій внесок у відповідні зусилля щодо забезпечення безпечного проходу через Ормузьку протоку».
«Саме Рютте наполіг на спільній заяві, тому що Трамп погрожував вийти з PURL і з України в цілому. Потім було швидко складено заяву, і пізніше до неї приєдналися інші країни,
оскільки не вистачило часу, щоб відразу запросити всіх підписати її», — розповів один із джерел видання.
Крізь те, Україна хоч фактично не має свого флоту для відправки на Близький Схід, зате має досвід розблокування морських торговельних шляхів, який може бути корисним для розблокування Ормузької протоки, причому Зеленський запропонував допомогу в цьому, як зазначає Politico.
Зазначається, що успіх України у прориві російської блокади Чорного моря дав їй життєво важливий досвід для сприяння відновленню роботи Ормузької протоки.
«Ми порушили це питання, тому що воно болюче і невідкладне — як ми всі бачимо, для всього світу. Енергетична криза. Вони знають, що можуть розраховувати на нашу експертизу в цій галузі, і ми детально це обговорили», — заявив Зеленський.
«Ми поділилися своїм досвідом роботи з Чорноморським коридором і розповіли про те, як він функціонує. Вони розуміють, що наші Збройні сили досить ефективно справляються з розблокуванням Чорноморського коридору», — додав він.
Під час своєї нещодавньої поїздки на Близький Схід Зеленський ясно дав зрозуміти,
що він не хоче просто продавати українську зброю. Київ просуває свій досвід в області оборони як щось дуже корисне в Ормузькій протоці, ключовому каналі для п'ятої частини світових поставок нафти та ЗПГ, який блокується Іраном у відповідь на атаки США та Ізраїлю.
Президент Трамп вимагає від Ірану відновити роботу протоки. Він також наполягає на допомозі союзників, хоча регулярно змінює свою позицію, засуджуючи їх і висміюючи їхні збройні сили.
Понад 20 країн погодилися допомогти зусиллям з розблокування протоки, очолюваним США, але вони не горять бажанням вв'язуватися у фізичну війну з Іраном.
Україна стверджує, що є інший шлях. Завдяки йому країна впоралася з Росією в Чорному морі, де у 2023 році Росія заблокувала експорт зерна з України, що призвело до глобальної продовольчої кризи.
Однак Україні вдалося потопити значну частину російського Чорноморського флоту і відтіснити залишки кораблів далеко від своїх територіальних вод. Незважаючи на те, що три українські порти в Одеській області, як і раніше, піддаються ракетним і безпілотним ударам Росії, їх щомісяця відвідують близько 200 вантажних суден.
Україні вдалося створити складну систему захисту вантажних суден від усіляких загроз на морському шляху з територіальних вод Румунії в Одеську область. Система включає захист від повітряних атак, захист від морських мін і спільну роботу берегової артилерії, військово-повітряних сил та інших підрозділів.
Вирішальним фактором стало застосування морських безпілотників проти російського флоту. На сьогоднішній день українські морські безпілотники — це не тільки катери-камікадзе, а й платформи, здатні нести кулемети, ракетні установки та дрони з FPV-екраном. Безпілотники також збивали російські гелікоптери та винищувачі.
Крім військових засобів, Україна також бере участь у страховому ринку, щоб гарантувати, що захід у її порти не буде надмірно дорогим. У листопаді 2023 року уряд України запустив програму «Единий механізм», у межах якої страхові витрати на невійськові вантажні судна в Чорному морі розподілялися між ключовими страховими компаніями, такими як Lloyd's of London та Marsh McLennan. У березні програму було продовжено.
Таке поєднання може виявитися ефективним у Перській затоці.
На даний момент Україна має в своєму розпорядженні готове всебічне системне рішення для захисту морських районів і повітряного простору.
Не вдаючись у дискусії, все ж таки висловимо від себе деякі сумніви. Українська ситуація, де до найближчої суші, контрольованої ворогом, досить далеко, все ж таки сильно відрізняється від ситуації у вузькій Ормузькій протоці, де маршрути проходу суден знаходяться дуже близько від іранського гористого берега, який можна напхати ракетами та артилерією.
Втім, залишимо це питання фахівцям.
Зазначений досвід України може бути корисним для коаліції, яку Великобританія збирає для розблокування Ормузької протоки, як пише Financial Times. Повідомляється, що Великобританія веде переговори за участю 35 країн про формування коаліції для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. На зустрічі міністрів закордонних справ обговорюватимуться способи «забезпечити доступність і безпеку протоки після припинення бойових дій», повідомив прем'єр Кір Стармер.
Також відбудеться зустріч військових для обговорення варіантів дій військово-морських сил.
У переговорах про те, які ресурси для коаліції вони можуть надати, беруть участь, зокрема, Франція, Нідерланди та держави Перської затоки. Розглядаються такі заходи, як супровід комерційних суден військовими, розмінування протоки та інші операції із захисту від можливих атак Ірана.
Нинішня ініціатива «дуже схожа на коаліцію бажаючих», яка була створена для забезпечення безпеки України, сказав представник МЗС Бельгії. Досі європейські країни відхиляли заклики Дональда Трампа направити свої ВМС в Ормузьку протоку, не бажаючи, за словами дипломатів, допомагати йому вирішувати проблему, яку він сам створив.
Но масштаби енергетичної кризи, що розростається, а також неодноразові звинувачення Трампа на адресу союзників по НАТО змусили їх переглянути свою позицію і почати підготовку до розблокування протоки, пояснили джерела FT.
До речі, з'явилося повідомлення про те, що Іран готовий укласти договір з європейськими, азіатськими та арабськими країнами про користування Ормузькою протокою, про що заявив голова інформаційної ради Ірану Еліас Хазра. У конкретні умови цього можливого договору вдаватися не будемо.
Повернемося до реакції на риторику Трампа щодо НАТО та Європи.
Видання Еuractiv повідомляє, що ЄС вирішив розробити керівництво з взаємної військової допомоги.
Євросоюз розпочне розробку керівництва щодо застосування 7-го пункту статті 42 угоди про взаємну оборону у разі нападу на учасника союзу. Європейська служба зовнішньополітичної діяльності планує описати, які механізми та ресурси будуть задіяні, якщо одна з країн ЄС вирішить активувати цю статтю.
Два джерела повідомили, що з'явиться керівництво з трьома сценариями: один із них передбачає залучення статті про взаємну оборону НАТО, інший — статті про колективну оборону ЄС, а третій — обидва сценарії. Уже в травні країни ЄС можуть відпрацювати порядок дій та обставини застосування статті. Планується обговорення питання на рівні послів країн ЄС.
Інтерес до механізму взаємної допомоги знову посилився після атаки іранських безпілотників на Кіпр, де розташована британська військова база. Цей випадок викликав у європейських дипломатів питання про те, як саме працює стаття 42.7 на практиці. Наприклад, Кіпр входить до ЄС,
але не є членом НАТО.
Президент Кіпру Нікос Христодулідіс два тижні тому заявив, що хоче винести питання про практичне застосування статті 42.7 до порядку денного саміту лідерів ЄС. Ця стаття зобов'язує країни ЄС надавати допомогу державі-члену, що опинилася під загрозою, проте залишає державам вибір у формах та обсягах такої допомоги.
З моменту прийняття механізм застосовувався лише один раз. У 2015 році його активувала Франція після терактів у Парижі. Тоді країни ЄС надали Парижу логістичну та розвідувальну підтримку.
Повернення інтересу до статті про взаємну оборону в межах ЄС відбувається на тлі регулярних заяв президента США Дональда Трампа, які ставлять під сумнів надійність НАТО та її статті 5 про взаємну оборону.
Держсекретар США Марко Рубіо в інтерв'ю телеканалу Fox News заявив про переоцінку відносин Вашингтона з НАТО після завершення конфлікту в Ірані. За його словами, йдеться і про перевірку «цінності НАТО» для США, оскільки союзники відмовилися надати свої бази у критичний момент, а «НАТО перетворюється на вулицю з одностороннім рухом». Остаточне рішення прийматиме Трамп.
У цьому всьому, зазначимо від себе, вражає те, що у них на порозі вже п'ятий рік йде війна, а вони вирішили повправлятися у бюрократичній писанині у вигляді інструкції про те, як воювати, якщо буде війна.
Тим більше що на територію Європи московські безпілотники, навіть ракети та літаки вже залітали не раз, починаючи з 2022 року, а тому тим більше дивує той факт, що в Європі заклопоталися проблемою лише зараз і лише після відверто хамських заяв Трампа.
Нарешті, країни НАТО мають намір готуватися до виходу США з альянсу, і розпочали цей важливий захід в улюбленій формі вечері лідерів обраного ряду країн у вузькому колі, пише Politico.
Дональд Трамп, нагадує видання, відкрито заявив, що всерйоз розглядає можливість виходу США із НАТО. За американським законодавством зробити він цього не може без схвалення Конгресу.
Однак постійні напади Трампа на союзників, що особливо загострилися через їх небажання допомагати йому у війні з Іраном, переконали європейських лідерів у тому, що в альянсі зріє фундаментальний розкол. Це їх об'єднало, і у конфіденційному порядку вони обговорюють,
як реагувати на погрози Трампа і що робити, якщо він спробує їх реалізувати.
Хотя вони поки не впевнені, якою має бути остаточна відповідь, деякі країни вже прагнуть розширити домовленості в галузі оборони та безпеки поза структурами НАТО, пише Politico за результатами розмов із 24 міністрами, дипломатами та іншими чиновниками.
«НАТО паралізоване — вони навіть не можуть проводити засідання», — сказав європейський дипломат. «Цілком очевидно, що НАТО вже розвалюється, — заявив чиновник ЄС, додавши, що Європа має терміново зміцнювати власну оборону. — Ми не можемо чекати, поки альянс повністю перестане існувати».
На минулому тижні лідери 10 європейських країн — Великобританії, Данії, Ісландії, Латвії, Литви, Нідерландів, Норвегії, Фінляндії, Швеції та Естонії — зібралися в Гельсінкі на закриту вечерю, щоб обговорити жалюгідний стан справ в альянсі, розповідає Politico. Усі погодилися, що потік образ Трампа є серйозною проблемою і ситуація тільки погіршується. Але вони вирішили, що не можуть погодитися з його вимогами та приєднатися до військових дій проти Ірану.
Трамп «зруйнував» трансатлантичні відносини та «об'єднав» Європу у протистоянні цій війні, пояснив один із дипломатів ЄС. Американцям доведеться самим розплачуватися за помилку, пов'язану з нападом на Іран, сказав інший високопоставлений представник європейського уряду.
Особливо європейців дратує те, що США не проконсультувалися з ними і не попередили перед нападом на Іран, а з того часу не надали жодного офіційного запиту про допомогу і навіть не пояснили виразно, чого хочуть. Тому такі країни, як Іспанія, Великобританія, Франція та Італія тією чи іншою мірою заборонили чи обмежили використання своїх авіабаз чи повітряного простору для операцій проти Ірану.
Трамп дотримується одностороннього підходу, що виражається у дотриманні принципу «Америка понад усе» навіть у союзницьких відносинах, постійних нападах на Європу, спробах захопити Гренландію тощо. Тепер йому доводиться розгрібати наслідки цих своїх дій, при цьому він чомусь продовжує вважати підтримку з боку Європи чимось зрозумілим, каже Фабріс Потьє, генеральний директор Rasmussen Global та колишній директор зі стратегічного планування в НАТО.
Міністр фінансів Великобританії Рейчел Рівз заявила «Бі-бі-сі»: «Я обурена тим, що Дональд Трамп вирішив розпочати війну на Близькому Сході — війну, з якої немає чіткого плану виходу».
Трамп в інтерв'ю The Telegraph назвав європейські країни «паперовими тиграми» і повідомив, що роздумує про вихід із НАТО.
До цього він говорив, що США можуть закінчити війну і залишити регіон Перської затоки, не досягши відкриття Ормузької протоки. «Деяким країнам», заявив він, треба самим навчитися воювати, а якщо їм потрібне близькосхідне паливо, то нехай «прийдуть і візьмуть». Аналогічну позицію останніми днями висловлював держсекретар Марко Рубіо.
Трамп висловлював претензії до НАТО ще під час свого першого президентського терміну. Згодом він заявляв, що не захищатиме ті країни, що не вкладають достатньо коштів в оборону. Це змусило членів альянсу домовитися минулого літа про збільшення відповідних витрат до 5% ВВП до 2035 року. За 2025 рік європейські країни наростили їх більш ніж на півтрильйона доларів, як випливає зі Звіту НАТО за 2025 рік.
У 2023 році в США було прийнято закон про те,
що президент не може вивести країну з НАТО, не отримавши згоди двох третин Сената. Його співавтором був тодішній сенатор Рубіо. Інші законодавчі ініціативи, прийняті при Джо Байдені, обмежують можливості президента у виведенні значної кількості військ та озброєнь із Європи.
Разом з тим у Старому Світі побоюються, що США залишаться в НАТО, але не будуть слідувати статті 5 про колективну оборону у разі нападу на одну з країн або відмовляться прикрити союзників ядерним щитом, повідомляє Bloomberg. Трамп також може, наприклад, відкликати постійного представника США при НАТО або перестати брати участь у спільних військових навчаннях.
Хоча європейці поки що не дійшли єдиної думки про те, як відновити авторитет НАТО або чим замінити альянс, якщо станеться найгірше, вони намагаються створити або зміцнити альтернативні структури. Вечеря в Гельсінкі відбулася по завершенні саміту Об'єднаних експедиційних сил (JEF) — групи оборонного співробітництва країн Північної Європи під керівництвом Великобританії. За словами міністра оборони Фінляндії Антті Хяккянена, JEF потрібна для швидкої мобілізації та розгортання сили у тих випадках,
коли не застосовується стаття 5 статуту НАТО. Угоду про розширене партнерство з JEF уже уклала Україна; тісніші зв'язки з групою, за словами одного чиновника, у перспективі може налагодити і Канада.
Дедалі більшого значення набуває ще одна структура – Північне партнерство з оборонного співробітництва (Nordefco), до складу якого входять Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція.
«Надзвичайно активною» діяльністю у сфері оборони займається і Євросоюз, каже чиновник блоку. Повторимо, що, як повідомляє видання Euractiv, ЄС готується розпочати розробку керівництва щодо застосування 7-го пункту статті 42 угоди про взаємну оборону у разі нападу на учасника блоку. Передбачається підготовка трьох сценаріїв: із залученням статті про взаємну оборону НАТО, статті про колективну оборону лише силами ЄС, а також із використанням обох цих варіантів. Уже в травні країни ЄС можуть відпрацювати порядок дій та обставини застосування статті.
НАТО є «найефективнішим військовим альянсом, який коли-небудь існував у світі», заявив днями прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер,
який зазнав одного з найлютіших нападів Трампа. Великобританія «повністю прихильна» йому, додав Стармер. Він та інші члени альянсу стали прагнути показати, що справді хочуть допомогти вирішити проблему з припиненням постачання енергоресурсів з Близького Сходу. Як говорилося вище, Великобританія збирає саміт за участю 35 країн для обговорення «всіх можливих дипломатичних та політичних заходів» щодо відновлення судноплавства та торгівлі в регіоні Перської затоки. Очікується, що в ньому візьмуть участь усі члени «великої сімки», за винятком США, і навіть невеликі держави, включаючи Маршаллові острови.
Від себе зазначимо, що, незважаючи на всю очевидну правильність цих дій, все це треба було робити вже давно, як мінімум рік тому, коли вже стало зрозуміло, що прихід до влади Трампа нічого доброго не несе ні НАТО, ні Європі. Тим більше в умовах тотальної війни, яка триває в Україні біля самого порога Євросоюзу вже п'ятий рік.
Від себе зазначимо також, Європі слід терміново на рівні не «посиденьок», а реальних дій створювати європейський аналог НАТО на основі європейського ВПК та Збройних сил України, настільки ж терміново доопрацьовуючи насамперед ті технічні засоби (зокрема, у частині ППО), логістики, розвідувальної інфраструктури, які відсутні у Європи, щоб піти від залежності від Штатів.
Словом, треба більше конкретики та менше самітів із вечерями…
