Ситуація в Ормузькій протоціТри постійні члени Ради Безпеки ООН із правом вето: Росія, Китай та Франція, висловилися проти проекту резолюції, який дозволяв би застосування військової сили для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. Цей проект резолюції, ініційований Бахрейном за підтримки країн Перської затоки, закликав до застосування усіх необхідних засобів для стримування іранських спроб перекрити протоку.
Вирішальне голосування щодо даної резолюції заплановане на п'ятницю. Водночас Іран закрив Ормузьку протоку 28 лютого, що призвело до глобальної енергетичної кризи. Закриття протоки стало причиною того, що Катар був змушений повністю зупинити експорт газу. Тегеран, у відповідь на ситуацію, здійснив численні атаки на цивільну інфраструктуру регіону.
Дії Ірану та міжнародна реакціяІран також оголосив про намір встановити довготривалий нагляд за судноплавством в Ормузькій протоці. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді повідомив, що спільно з Оманом розробляється спеціальний протокол для контролю транзиту через цю важливу водну артерію.
"Заклики до силового відкриття протоки нереалістичні." Еммануель Макрон, Президент Франції Ця кризова ситуація продовжує викликати занепокоєння серед міжнародної спільноти, адже Ормузька протока є стратегічно важливим шляхом для транспортування енергоносіїв. Затримка або недоступність цього маршруту може мати серйозні наслідки для світової економіки, зокрема, впливаючи на ціни на нафту та газ.
Подальші дії держав щодо врегулювання конфлікту в регіоні можуть визначити не лише енергетичну стабільність, але й безпеку в більш широкому контексті міжнародних відносин.
