Якщо ви коли-небудь бачили місто після пропущеного вивозу сміття — пакети на тротуарах, запахи, що проникають у двори, сміливі щури — ви вже розумієте: відходи — це не просто «комунальна справа». Це питання громадського здоров’я. Забиті стоки викликають повені, дим від спалювання сміття забруднює повітря, а метан із несанкціонованих звалищ пришвидшує зміну клімату.
Згідно з останнім звітом Світового банку What a Waste 3.0 світова проблема сміття зростає швидше, ніж очікувалося, а найбільше страждають регіони, які найменше готові до цього виклику.
Ми вже перевищили прогнозовані обсяги 2030 рокуУ 2022 році планета виробила близько 2,56 мільярда тонн твердих муніципальних відходів. Це майже стільки, скільки попередній звіт очікував лише до 2030 року — 2,59 мільярда тонн. Якщо зберігати нинішні темпи, до 2050 року світ вироблятиме 3,86 мільярда тонн сміття, тобто майже на 50% більше, ніж сьогодні.
Найбільше зростання прогнозується у країнах із низьким рівнем доходу, зокрема у Південній Азії та Африці на південь від Сахари — саме там системи збору та утилізації відходів часто перевантажені.
Хто виробляє найбільше сміттяВисокорозвинені країни складають 16% населення світу, але генерують 29% усіх відходів. Країни з середнім рівнем доходу виробляють найбільшу частку — 42%, адже тут великі населення поєднуються зі зростанням споживання. Нижчий середній клас виробляє 25%, а найменш розвинені країни — лише 4%.
За регіонами, найбільшими виробниками відходів є Східна Азія та Тихоокеанський регіон (33% світового сміття), а найменше — Близький Схід та Північна Африка (6%).
Проблема не в переробці, а у зборіПеред тим як говорити про «зменшення, повторне використання, переробку», потрібно поставити просте питання: чи збирається сміття взагалі?
У високорозвинених країнах збирають 99% відходів, у країнах із низьким доходом — лише 28%. Це означає, що мільйони людей живуть поруч із накопиченим сміттям у відкритих ямах, на водоймах або у спалених купах, що загрожує здоров’ю та довкіллю.
Що відбувається після збору сміттяНавіть якщо сміття збирають, світ досі покладається на полігони та несанкціоновані звалища. Лише 21% сміття проходить через переробку, компостування або анаеробне бродіння,
20% спалюють із відновленням енергії, а близько 30% відкрито викидають або не збирають зовсім.
Високорозвинені країни майже повністю контролюють відходи, а у країнах із низьким доходом лише 3% сміття потрапляє на безпечні об’єкти.
Їжа — головний винуватецьНайбільша складова муніципальних відходів — їжа, яка складає 38%. Органічні відходи швидко гниють, неприємно пахнуть, приваблюють шкідників і виділяють метан. Компостування та анаеробне бродіння охоплюють лише 6% відходів, що означає, що найбільша частина обробляється найгіршим способом.
Сміття та зміна кліматуСектор відходів уже є серйозним джерелом парникових газів — у 2022 році його викиди становили близько 1,28 мільярда тонн CO₂-еквіваленту на рік, з яких більшість припадає на метан. Якщо нічого не змінити, до 2050 року ці викиди зростуть на 43%.
Майбутнє можна змінитиНауковці пропонують три сценарії: у бізнес-звичайному сценарії до 2050 року сміття зросте до 3,86 мільярда тонн; при «низьких амбіціях» — 3,12 мільярда; при «високих амбіціях» обсяги залишаться приблизно на сьогоднішньому рівні.
Ключове: поки не розширювати системи збору, уникати відкритих звалищ та не обробляти органіку належним чином — проблема залишиться. Перехід до циркулярної економіки та ефективного управління відходами є нагальною вимогою часу,
Світова криза сміття — це не лише проблема майбутнього, а реальна загроза вже сьогодні. Рішення існують, і вони починаються з базових речей: збір сміття там, де його немає, правильна обробка органічних відходів і поступовий перехід до системи, де матеріали залишаються в обігу, а не просто викидаються.
