Чотири європейські держави наблизили режим компенсації, що давно відкладається, за небезпечні вантажі до моменту його активації, депонувавши ратифікації, які підвищують рівень участі в Конвенції 2010 року по небезпечним вантажам до необхідного порога. Це випливає з даних Міжнародної морської організації (ІМО), пише ЦТС.
Відповідні документи під час засідання Юридичного комітету ІМВ у Лондоні представили Бельгія, Німеччина, Королівство Нідерланди та Швеція. У результаті кількість Договірних Держав досягла 12 - мінімального числа, необхідного для набрання чинності договором.
Конвенція встановлює глобальну систему відповідальності та компенсації за інциденти, пов'язані з небезпечними та шкідливими речовинами, що перевозяться морем, що охоплює не лише забруднення навколишнього середовища, а й ризики пожеж та вибухів, тілесні ушкодження та матеріальні збитки, пов'язані з хімічними речовинами, зрідженими газами та іншими небезпечними вантажами.
Тепер основна увага переключається на обсяги вантажів. Набуття чинності залежить від того, чи нададуть Договірні держави звіти про постачання не менше 40 млн тонн вантажів,
що містять небезпечні для здоров'я речовини, протягом попереднього календарного року, після чого режим активується через 18 місяців.
Чотири держави, які ратифікували угоду останніми, зафіксували майже 28 мільйонів тонн у 2025 році, тоді як вісім держав, які вже беруть участь у угоді, повідомили про більш ніж 22 мільйони тонн у 2024 році.Подані дані за 2025 рік будуть розглянуті після 31 травня 2026 року, що дозволить набути чинності не раніше 30 листопада 2027 року, якщо буде досягнуто необхідного порога.
Ця система обмежує загальну суму компенсації 250 млн спеціальних прав запозичення за кожен інцидент (приблизно 360 млн доларів) і побудована на основі суворої відповідальності судновласника, підкріпленої обов'язковим страхуванням, сертифікованим державою, а також додатковим фондом HNS, що фінансується одержувачами вантажу після інциденту.
Очікується, що сертифікація HNS буде потрібна приблизно для 65 тис. суден. Ця система розширює існуючі міжнародні системи відповідальності, що охоплюють забруднення нафтою, бункерне паливо та підйом затонулих суден, на широкий спектр небезпечних вантажів, що переміщуються в рамках світової торгівлі.
