Розвинені економіки світу скорочують промислові викиди вуглецю не завдяки реальній декарбонізації, а переважно через перенесення вуглецево-інтенсивного виробництва до країн Азії.
Такий висновок зробила канадська медіаплатформа Visual Capitalist, проаналізувавши викиди 20 найбільших забруднювачів планети з 2014 по 2024 рік, пише Еко.Район.

На папері успіхи Заходу виглядають переконливо. Велика Британія за десять років скоротила промислові викиди майже на 29%, Німеччина – на 28%, США – на 11%. Частково це пояснюється відмовою від вугільної генерації всередині країн. Проте значна частка «скорочень» пояснюється простіше: важку, брудну промисловість тихо вивели за кордон.
Поки Захід святкував кліматичні досягнення, промислові викиди В'єтнаму зросли на 106%, Індонезії – на 63%, Індії – майже на 49%. Ці країни перетворилися на виробничу базу для товарів, які «декарбонізований» Захід продовжує споживати у незмінних обсягах.
Китай демонструє менш вражаюче зростання у відсотках – 23,2%. Але через масштаб китайської економіки це означає додаткові 2,3 млрд тонн CO₂. Для порівняння: приріст викидів Китаю лише за останнє десятиліття перевищує річний обсяг викидів майже будь-якої окремої країни світу.
«Широко розрекламовані скорочення на Заході математично знищуються через індустріалізацію Сходу. Ми створили глобальну систему, де багаті країни очищають власну статистику, просто виносячи виробництво на аутсорсинг», – каже консультант з питань ESG-стратегії Фелікс Хоукінгз
На його думку, вирішити кліматичну проблему через регіональний облік викидів неможливо – потрібен глобальний підхід до підрахунку «вбудованого вуглецю» в імпортованих товарах.