Куба переживає одну з найглибших економічних криз за останні десятиліття на тлі посилення американських санкцій та фактичного припинення постачання пального.
За даними Bloomberg, дефіцит енергоресурсів призвів до масштабних перебоїв з електроенергією, транспортної кризи та різкого спаду туристичної галузі.
Ситуація особливо загострилася на початку 2026 року після скорочення поставок із Венесуели та попереджень Вашингтона щодо санкцій проти країн, які допомагатимуть Гавані. Міністр енергетики Куби Вісенте де ла О Леві визнав, що державні резерви дизеля та мазуту фактично вичерпані.
У багатьох регіонах острова електроенергію вимикають на 20–22 години на добу, пальне продають за талонами, а аеропорти попереджають авіакомпанії про труднощі із заправкою літаків. Криза також боляче вдарила по туризму — одній із ключових галузей кубинської економіки.
Адміністрація президента США Дональда Трампа заявляє, що посилення тиску спрямоване на зміну політичного режиму на Кубі. У Вашингтоні вважають острів важливим союзником Китаю, росії та Ірану в регіоні Карибського басейну.
На цьому тлі кубинська влада почала частково послаблювати внутрішні обмеження: дозволила діаспорі інвестувати у бізнес, а приватним компаніям — самостійно імпортувати пальне. Крім того, влада звільнила частину політв’язнів.
Втім, у США ці кроки назвали недостатніми. На острові дедалі частіше виникають локальні протести через погіршення умов життя, а експерти попереджають про ризик нової хвилі масової міграції з Куби.
