За кордоном

Іран пропонує Китаю контроль над ураном для гарантій безпеки

26 трв•Newssky.com.ua

Тегеран шукає гарантій безпеки, пропонуючи Пекіну нагляд над запасами високозбагаченого урану під час таємних зустрічей із американцями в Досі Події навколо іранської ядерної програми набирають нової динаміки. За даними близькосхідних джерел, Тегеран готовий передати частину своїх запасів урану під нагляд Китаю, якщо це стане частиною ширшої угоди про зниження напруги з Вашингтоном. Такий крок може стати ключовим елементом у спробах уникнути подальшої ескалації в регіоні Перської затоки.

Передумови поточних переговорів

У травні 2026 року ситуація навколо Ормузької протоки залишається напруженою. Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що американська блокада іранських портів триватиме в повному обсязі до досягнення конкретних домовленостей. Ці заяви пролунали на тлі інформації про можливе 60-денне продовження режиму припинення вогню, протягом якого сторони могли б обговорити деталі ядерної угоди.

Проєкт меморандуму, про який писали американські видання, передбачав зобов’язання Ірану ніколи не прагнути до створення ядерної зброї. Натомість Тегеран наполягає на додаткових гарантіях,

зокрема щодо передачі урану саме китайській стороні. Це дозволяє Ірану зберегти певний вплив на процес, не передаючи матеріал безпосередньо під американський контроль.

Роль Китаю в можливій угоді

Китай уже давно є одним із головних торговельних партнерів Ірану. Пекін зацікавлений у стабільності поставок енергоносіїв і водночас прагне посилити свою дипломатичну присутність на Близькому Сході. Передача урану під китайський нагляд могла б стати компромісом, який задовольнить обидві сторони: Іран отримає гарантії, а Китай — додатковий важіль впливу на регіональні процеси.

Аналітики зазначають, що такий формат передачі матеріалу може бути оформлений через механізми Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) за участю китайських спостерігачів. Це дозволить уникнути прямих звинувачень у порушенні режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Наразі тривають консультації щодо обсягів урану, які можуть бути вивезені, та умов його зберігання на китайських майданчиках.

Переговори в Досі та позиція Катара

Столиця Катару Доха стала майданчиком для чергового раунду непрямих переговорів між іранськими та американськими представниками.

За участі катарського прем’єр-міністра обговорюються питання розмороження іранських активів, відкриття Ормузької протоки для цивільного судноплавства та механізми контролю за ядерною програмою Тегерана.

Катар традиційно виступає посередником у складних регіональних конфліктах. Його нейтральна позиція та тісні контакти з усіма сторонами дозволяють проводити зустрічі без зайвої публічності. Джерела вказують, що саме в Досі іранська делегація вперше чітко озвучила умову передачі урану Китаю як обов’язкову частину будь-якої майбутньої угоди.

Міжнародні реакції та можливі наслідки

Європейські столиці уважно стежать за розвитком подій. Франція та Німеччина вже висловили готовність долучитися до моніторингу можливого вивезення урану, якщо угода набуде формального вигляду. Водночас Ізраїль висловлює стурбованість і наполягає на жорсткіших умовах контролю.

Для світового ринку нафти стабілізація ситуації в Ормузькій протоці має критичне значення. Навіть тимчасове відкриття протоки може знизити ціни на нафту марки Brent на 3–5 доларів за барель. Експерти прогнозують, що будь-яка угода,

яка включатиме китайський компонент, матиме довгостроковий вплив на енергетичну безпеку Азії.

Історичний контекст іранської ядерної програми

Іран розпочав активні роботи над ядерною програмою ще в 2000-х роках. Після виходу США зі Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA) у 2018 році Тегеран поступово нарощував рівень збагачення урану. Станом на весну 2026 року запаси високозбагаченого урану оцінюються в кілька сотень кілограмів, що перевищує потреби мирної атомної енергетики.

Передача частини цих запасів під зовнішній контроль могла б стати першим реальним кроком до відновлення довіри між Тегераном і Заходом. Водночас Іран наполягає, що остаточне рішення про обсяги та строки вивезення залежатиме від гарантій безпеки, які надасть китайська сторона.

Економічний вимір угоди

Розмороження іранських коштів, що зберігаються в закордонних банках, є ще одним важливим пунктом переговорів. Йдеться про суми, що перевищують 10 мільярдів доларів. Ці кошти могли б бути спрямовані на відновлення інфраструктури та соціальні програми всередині країни.

Китай, у свою чергу, зацікавлений у довгострокових контрактах на постачання нафти та газу. Участь у контролі над ураном може стати додатковим аргументом для Пекіна при укладанні нових енергетичних угод з Тегераном.

Перспективи розвитку ситуації

Наразі жодна зі сторін не поспішає з остаточними заявами. Трамп підкреслює, що угода має бути «вигідною для Америки», тоді як іранське керівництво наголошує на необхідності поваги до національного суверенітету. Китай зберігає стриману позицію, однак не приховує зацікавленості в ролі посередника.

Найближчі тижні покажуть, чи вдасться сторонам знайти компроміс, який задовольнить усіх учасників. У будь-якому разі, тема передачі урану Китаю вже стала одним із центральних елементів поточних дипломатичних зусиль.

Джерела

1. Al Arabiya

2. Reuters

3. Axios

4. Financial Times

5. South China Morning Post

блокада, Дія, Затока, банк, Джерело

Читайте ще