У столиці Вірменії 28 травня вперше за останні десять років відбувся масштабний військовий парад, присвячений Дню Першої Республіки, створеної у 1918 році. Влада країни подала захід як символ нової епохи вірменської державності та демонстрацію «справжньої незалежності», якої країна, за словами прем’єра Нікола Пашиняна змогла досягти лише останніми роками.
Попередній великий військовий парад у Вірменії проходив ще у 2016 році — до 25-річчя незалежності держави. Відтоді країна пережила поразку у другій карабаській війні 2020 року, а у 2023-му остаточно втратила контроль над Нагірним Карабахом. Після цього між Єреваном та Баку розпочався повноцінний двосторонній діалог, результатом якого став мирний договір, поки що не підписаний офіційно, але вже парафований сторонами. Саме в контексті цих змін Нікол Пашинян останнім часом активно просуває концепцію «нової Вірменії» — держави, яка відмовляється від постійного існування у логіці конфлікту та переходить до моделі довгострокового мирного розвитку.
Парад на площі Республіки у Єревані став важливою частиною цієї політичної концепції.
Захід відбувся менш ніж за два тижні до парламентських виборів, призначених на 7 червня, тому місцеві оглядачі вже називають його також елементом передвиборчої кампанії чинного прем’єра.
Парад розпочався проходженням підрозділів Збройних сил Вірменії, серед яких були спецпідрозділи та мотострілецькі частини. Вперше в історії країни у військовому параді також взяв участь жіночий батальйон, створений у 2023 році. Після обходу військ міністром оборони Суреном Папікяном до учасників звернувся Нікол Пашинян. У своїй промові він заявив, що вперше День Першої Республіки Вірменія святкує «в умовах миру». «Сьогодні ми долаємо комплекс тимчасового характеру держави, який залишився з часів Першої Республіки, і приймаємо програму постійності держави», — заявив Пашинян. Він також наголосив, що сучасна вірменська армія має бути «фактором миру, а не війни».
Після хвилини мовчання за загиблими у війнах влада перейшла до демонстрації нових озброєнь. На параді вперше показали низку нових систем, серед яких французькі бронемашини Bastion, китайські ударно-розвідувальні безпілотники CH-4,
індійський комплекс ППО «Лусан», а також вірменські розробки — мобільні міномети «Раздан» і «Севан», безпілотні комплекси «Диявол-К» та «Бджола-1», системи «Гром-2» і розвідувально-ударні роботи «Вовк».
Фіналом параду став проліт авіації з кольорами державного прапора Вірменії над Єреваном. А завершили церемонію діти з голубами — символом миру, що мало підкреслити головний меседж заходу.
На думку місцевих аналітиків, парад мав продемонструвати одразу кілька речей: модернізацію вірменської армії після поразки у Карабаху, диверсифікацію військових партнерів країни та поступовий відхід від старої безпекової архітектури, у якій Вірменія десятиліттями орієнтувалася переважно на росію.
Останніми роками Єреван активно нарощує співпрацю із Францією, Індією та західними партнерами, а також намагається вибудувати новий баланс у відносинах із Азербайджаном і Туреччиною. Саме ці процеси Пашинян називає фундаментом «нової геополітичної реальності» для Вірменії.
