Фото: Heinrich-Böll-Stiftung / CC BY-SA 2.0 / Flickr">Прем’єр Саксонії Міхаель Кречмер
Фото: Heinrich-Böll-Stiftung / CC BY-SA 2.0 / Flickr НІМЕЧЧИНА — Прем’єр-міністр Саксонії та заступник голови Християнсько-демократичного союзу (CDU) Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer) знову виступив проти виплат Bürgergeld біженцям з України.
В інтерв’ю Euronews він заявив, що рішення попереднього уряду Німеччини відкрити українцям доступ до базової державної допомоги стало «великою помилкою», оскільки, за його словами, знизило стимули до працевлаштування.
Кречмер стверджує, що в інших європейських країнах українські біженці швидше виходили на ринок праці, тоді як у Німеччині показники зайнятості тривалий час залишалися нижчими.
Він пов’язав це не з самими українцями, а з устроєм німецької системи соціальної підтримки. Політик пропонує не лише переглянути виплати, а й не продовжувати режим тимчасового захисту для українців після завершення чинного періоду.
Нині тимчасовий захист для людей, які втекли від війни Росії проти України, діє в ЄС до 4 березня 2027 року Відповідно до рішення Ради ЄС 2025/1460,
механізм продовжено ще на рік після 4 березня 2026 року.
За даними Eurostat, наприкінці березня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,33 млн громадян, які виїхали з України.
Німеччина вже почала змінювати правила для новоприбулих. Федеральний уряд у листопаді 2025 року схвалив перехід українців, які в’їхали до країни після 1 квітня 2025 року, із системи Bürgergeld і соціальної допомоги до системи виплат за законом про допомогу для шукачів притулку.
Водночас посадовці пояснювали, що у 2022 році швидкий доступ до Bürgergeld був практичнішим рішенням через масштабний наплив людей.
Дані про працевлаштування дають складнішу картину, ніж політична дискусія. В актуальному фактичному листі Федерального агентства з працевлаштування Німеччини зазначено, що в лютому 2026 року в країні було близько 377,6 тис. працевлаштованих громадян України, з них 325,6 тис. працювали зі сплатою обов’язкових соціальних внесків.
Водночас у січні 2026 року 658,6 тис. українських громадян були зареєстровані як отримувачі регулярних виплат у системі SGB II.
Інститут дослідження ринку праці та професій (IAB)
зазначає, що включення частини українських біженців до системи SGB II допомагало швидше знаходити першу роботу й раніше долучатися до заходів сприяння зайнятості.
В дослідженні IAB також ідеться, що близько 40% працевлаштованих українських біженців майже через три роки все ще потребували доплат Bürgergeld, що вказує на проблему низьких зарплат і неповної зайнятості, а не лише на відсутність роботи.
Заклик Кречмера завершити механізм тимчасового захисту виходить за межі німецької внутрішньої реформи, оскільки цей режим регулюється на рівні ЄС і вже продовжений до березня 2027 року.
Наступна суперечка, ймовірно, стосуватиметься не лише розміру виплат, а й того, який правовий статус українці зможуть отримати після завершення загальноєвропейського режиму захисту.
