Іранська війна Трампа і Нетаньягу зайшла в глухий кут, одним із наслідків чого стала блокада Ормузької протоки. Це, своєю чергою, веде до загострення ситуації на світовому ринку енергоносіїв та інших ресурсів. Запасы нафти у світі неухильно скорочуються, і той факт, що ціна на нафту ще не підскочила так високо, як могла б і як очікувалося, не повинен заспокоювати і пояснюється тим, що напередодні початку війни в Затоці у світі був певний надлишок нафтових запасів.
Але запаси поступово тануть, а проблема розблокування протоки не вирішується, причому, за багатьма оцінками, навіть її розблокування не дозволить швидко вирішити проблему наростаючого дефіциту ресурсів. Зайвим буде повторювати, що це вкрай негативно впливає на Україну, яка дуже залежить від імпорту енергоносіїв, тим паче під час відбиття агресії.
На тлі наростаючої нафтової кризи Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), МВФ, Світовий банк і СОТ опублікували спільну заяву із застереженням і закликом негайно вирішувати проблему.
Крім того, у світлі кризи, що насувається, і осінніх виборів до Конгресу,
які наближаються, Палата представників США, контрольована республіканцями, проголосувала за припинення війни з Іраном, виступивши проти Трампа, на що Трамп не забарився відповісти звинуваченнями у своєму стилі.
А в цей час у медіа дискутується питання: що закінчиться швидше – війна в Затоці чи нафта у світі?
МЕА, МВФ, СБ і СОТ попереджають: далі може бути гіршеСвіту може загрожувати паливна криза через війну на Близькому Сході, йдеться у спільній заяві Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), МВФ, Світового банку та СОТ.
Глави Міжнародного валютного фонду, Міжнародного енергетичного агентства та Групи Світового банку домовилися сформувати координаційну групу для максимально ефективного реагування своїх організацій на енергетичні та економічні наслідки війни на Близькому Сході.
Вони опублікували таку спільну заяву: «Війна на Близькому Сході призвела до згубних наслідків для життя людей у регіоні та їхніх засобів до існування і спровокувала один із найбільших дефіцитів пропозиції в історії світового енергетичного ринку. Війна чинить значний, глобальний і найвищою мірою асиметричний вплив,
непропорційно сильно зачіпаючи імпортерів енергоресурсів, особливо країни з низьким доходом.
Цей вплив уже поширюється через підвищення цін на нафту, газ і добрива, а також викликає побоювання з приводу зростання цін на продовольство. Від нього страждають глобальні ланцюжки постачань товарів, зокрема гелію, фосфату, алюмінію та інших сировинних товарів, а також туризм через перебої повітряного сполучення в основних центрах Перської затоки. Викликані ним волатильність ринку, ослаблення валют у країнах із ринком, що формується, і побоювання з приводу інфляційних очікувань підвищують імовірність посилення грошово-кредитної політики та ослаблення економічного зростання.
У цей період високої невизначеності нашим організаціям вкрай важливо об'єднати свої зусилля з метою відстеження змін, узгодження аналізу та координації підтримки директивних органів країн у подоланні кризи. Це особливо стосується країн, найбільш схильних до впливу війни на подальших етапах ланцюжка постачань, а також країн, які мають більш обмежені можливості для маневру в політиці та вищі рівні заборгованості.
Для забезпечення координації у відповідь заходів ми домовилися сформувати групу, яка буде:
– проводити оцінку серйозності впливу на країни та регіони за допомогою скоординованого обміну даними про ринки енергоносіїв і ціни, торговельні потоки, тиск на бюджет і платіжний баланс, інфляційні тенденції, експортні обмеження на основні сировинні товари і збої в ланцюжках постачань;
– координувати механізм дій у відповідь, який може включати адресні рекомендації з питань економічної політики, оцінку потенційних потреб у фінансуванні та пов'язане з цим надання фінансової підтримки (зокрема за рахунок пільгового фінансування), а також використання інструментів зниження ризиків;
– здійснювати мобілізацію зусилий відповідних зацікавлених сторін, включаючи інших багатосторонніх, регіональних та двосторонніх партнерів, для надання скоординованої та ефективної підтримки країнам, що її потребують.
Група співпрацюватиме з іншими міжнародними організаціями і за потреби використовуватиме їхні експертні знання.
Ми твердо маємо намір спільно працювати для забезпечення глобальної економічної та фінансової стабільності,
зміцнення енергетичної безпеки та підтримки постраждалих країн і населення на шляху до сталого відновлення, економічного зростання та створення робочих місць за допомогою реформ».
Палата представників вимагає припинити війнуПалата представників США, контрольована республіканцями, проголосувала за припинення війни з Іраном, виступивши проти Трампа, пише Bloomberg.
Палата представників, очолювана республіканцями, проголосувала за припинення війни США з Іраном, увійшовши в суперечність із Трампом щодо непопулярного конфлікту, який завдає все більшої економічної шкоди американцям.
Голосування, що завершилося з рахунком 215-208, показало, що побоювання з приводу війни поширюються і в партії президента за п'ять місяців до виборів до Конгресу. Минулого місяця резолюція Сенату про припинення війни також вперше подолала процедурну перешкоду.
Голосування в Палаті представників не покладе край військовим атакам США на Іран. Сенату все одно доведеться ухвалити резолюцію, а положення Закону про військові повноваження 1973 року, на які посилалася Палата представників, у будь-якому разі є юридично спірними.
Але позиція Палати представників заявляє про зростаючу ізоляцію президента у зв'язку з війною, оскільки переговори про тимчасову мирну угоду затягуються, а напруженість на Близькому Сході наростає. США та Іран знову зіткнулися вночі, при цьому Кувейт і Бахрейн опинилися в епіцентрі найсерйозніших ударів з моменту набуття чинності угоди про припинення вогню на початку квітня.
Чотири республіканці приєдналися до демократів, щоб ухвалити резолюцію: Томас Массі з Кентуккі, Том Барретт із Мічигану, Воррен Девідсон з Огайо та Браян Фіцпатрік із Пенсільванії. Це був четвертий випадок цього року, коли демократи домоглися голосування з питання війни, і перший раз, коли їм вдалося заручитися достатньою підтримкою республіканців, щоб здобути перемогу.
Після голосування Фіцпатрік заявив, що війна ускладнює життя американцям, які й так стикаються зі зростанням вартості життя.
«Це, безумовно, не сприяє зниженню інфляції», — сказав Фіцпатрік, який представляє передмістя Філадельфії.
Лідери республіканців у Палаті спробували відкласти голосування, раптово скасувавши його в травні,
коли стало зрозуміло, що противники конфлікту здобудуть перемогу.
«Позбавляти адміністрацію і головнокомандувача зараз можливості вести переговори — дуже небезпечна перспектива», — заявив спікер Палати представників Майк Джонсон перед голосуванням.
Голосування проти війни — це остання в низці невдач для президента, який більшу частину свого другого терміну підпорядковував Конгрес собі. Після заперечень з боку республіканських законодавців він був змушений у вівторок скасувати виділення 1,8 млрд доларів на виплати політичним союзникам, які стверджують, що уряд несправедливо переслідував їх. Раніше республіканці в Сенаті виключили з пакета бюджетних витрат фінансування будівництва нової бальної зали в Білому домі.
Війна і закриття Ормузької протоки призвели до різкого зростання світових цін на нафту, тому середня ціна на звичайний бензин у США зросла до 4,26 долара за галон.
Різке зростання інфляції з початку війни підриває реальні доходи американців, які й без того незадоволені високими цінами. З урахуванням зростання цін, заробітна плата у квітні знизилася порівняно з аналогічним періодом минулого року — це перше подібне падіння з 2023 року.
Згідно з опитуванням New York Times/Siena, проведеним у травні, 64% американців вважають, що початок війни з Іраном був неправильним рішенням.
Законодавці в обох палатах висловили стурбованість з приводу вартості операції в Ірані та відсутності повної інформації про витрати.
Виконувач обов'язків контролера Пентагону Жюль Герст 12 травня повідомив, що вартість війни з Іраном наближається к 29 млрд доларів, але незалежні експерти вважають цю цифру заниженою.
Республіканець Барретт заявив, що проголосував за припинення військових дій, оскільки конфлікт затягнувся понад 60-денний ліміт, встановлений Законом о військових повноваженнях, на проведення бойових дій без дозволу Конгресу.
Трамп назвав «поганими» і «позерами» чотирьох республіканців, які в Палаті представників разом із демократами підтримали припинення війни з Іраном.
«Вчора, у безглуздому голосуванні, Палата представників проголосувала за обмеження моїх військових повноважень чотирма поганими республіканцями і всіма демократами прямо посеред моїх заключних переговорів про припинення війни з Ісламською Республікою Іран.
Хто б міг вчинити такий непатріотичний вчинок? Вони — позери! Їм має бути соромно за себе», – написав Трамп, який сам же завів ситуацію в глухий кут.
Світ задається питанням: що закінчиться раніше – нафта чи війна?ВВС опублікувало матеріал, який дає розгорнуту картину, саме під таким заголовком: «Що закінчиться раніше — нафта чи війна? Як Іран примушує Трампу до миру».
Зазначається, що у Дональда Трампа все менше часу на те, щоб помиритися з Іраном і переконати його відкрити Ормузьку протоку. За перші три місяці війни світ недорахувався понад 1 млрд барелів нафти, але зміг пережити дефіцит відносно безболісно завдяки резервам і везінню. Однак запас міцності стрімко випаровується, і без зняття блокади Ормуза вже в липні–серпні ціни на нафту знову зростуть, а світова економіка опиниться на межі спаду, попереджають економісти та міжнародні організації.
Навіть якщо війна закінчиться негайно і закриті в Перській затоці нафта, газ і нафтопродукти повернуться на світовий ринок, світ уже ніколи не буде колишнім. На відновлення постачань і поповнення спустошених резервів підуть довгі місяці,
а в майбутньому і споживачі, і виробники нафти змушені будуть витратитися, щоб пристосуватися до нової реальності, в якій свобода торгівлі енергоресурсами більше не гарантована.
Через війну ціни злетіли приблизно з 60 до 100 доларів за барель, але виявилися набагато нижчими за похмурі прогнози нафти по 200.
Усе тому, що перед війною на ринку був надлишок нафти, а після закриття Ормуза Захід почав наймасштабніший у сучасній історії розпродаж стратегічних нафтових резервів. До того ж виявилося, що у приватних компаній також достатньо запасів сировини та нафтопродуктів у резервуарах по всьому світу, а найбільший покупець нафти у світі Китай зумів різко скоротити імпорт.
Але всі ці заходи — тимчасові, попередив голова Міжнародного енергетичного агентства (IEA) Фатіх Біроль.
«Коли є заощадження, але немає доходу, можна, звичайно, витрачати, але грошам настане кінець. Ось ми зараз приблизно в такій ситуації», — сказав він.
«Проблема в тому, що наприкінці червня — на початку липня починається сезон відпусток, калі традиційно зростає споживання нафти. І оскільки запаси тануть,
а нова нафта з Перської затоки не надходить, то в липні–серпні ми ризикуємо опинитися в критичній зоні», — сказав він.
Єдиний вихід — відкрити протоку, додав голова IEA, створеного багатими країнами спеціально для таких випадків: прогнозування та попередження енергетичних криз.
Ситуація настільки серйозна, що Біроль вирішив виступити з алармістським посланням спільно з главами трьох інших міжнародних організацій, відповідальних за економічну стабільність у світі.
«Запаси нафти тануть рекордними темпами через блокаду Ормуза. Якщо постачання не відновляться, подальше швидке виснаження запасів напередодні літнього піка попиту в Північній півкулі поставить під загрозу енергетичну безпеку, стійкість ринків і світову економіку в цілому», — йдеться у наведеній вище заяві глав IEA, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Світової організації торгівлі.
Коли Білий дім моделював варіанти перебоїв на світовому ринку, закриття Ормузької протоки завжди оберталося стрибком цін до 200 доларів за барель і повсюдним спадом економіки в багатьох країнах світу, стверджують колишні радники адміністрацій Джорджа Буша-молодшого та Барака Обами Меган О'Салліван із Гарварду та Джейсон Бордофф із Колумбійського університету.
На ділі ж вийшло вдвічі менше.
«Цілком можливо, що це лише тимчасовий розрив, — пишуть вони у своєму звіті. — Запаси нафти закінчаться за кілька тижнів, і якщо конфлікт до того часу не завершиться, ціни мають зрости».
«Ні розпродаж стратегічних резервів, ні інші екстрені заходи ніколи не компенсують втрату майже 15 млн барелів нафти на добу», – зазначають автори звіту.
Бабільше, втручання влади загрожує проблемами в майбутньому, зазначає Пол Хорснелл з Оксфордського інституту енергетичних досліджень (OIES). За його словами, інтервенції — нафтові, фінансові та словесні — дають хибні надії та спотворюють ринковий механізм відновлення балансу попиту та пропозиції через ціну товару.
«Якщо на даному етапі ринкові механізми обмеження попиту задіяні не в повній мірі, то, коли і якщо прийде час для коригування, воно виявиться набагато болючішим», — попереджає він у підкасті.
Масштаби нинішнього нафтового шоку вже безпрецедентні, сказав Пол Хорснелл. За оцінками OIES, у кризу 1978–1979 років світ недорахувався 640 млн барелів, а в першу війну в Перській затоці — 420 млн.
Зараз — уже більше 1,1 мільярда.
«Я чув твердження на кшталт того, що ніякий це не шок, тому що ринок упорався. Так, ринок упорався — але за рахунок дуже значного виснаження запасів. Те, що на дуже короткому горизонті вистачає запасів, щоб покрити дефіцит, зовсім не означає, що це не шок», — сказав він.
Щойно запаси досягнуть критичної позначки, єдиним способом збалансувати попит і пропозицію при закритій протоці залишиться різке зростання цін.
«За моїми оцінками, до цього моменту залишилося максимум три місяці, а враховуючи поточну динаміку, можливо навіть менше», — сказав Пол Хорснелл.
З ним згоден головний економіст провідного нафтового видання Argus Media Девід Файф.
«Навіть за умови часткового відновлення транзиту через Ормуз до червня, ребалансування ринку при такому масштабному збої постачань вимагатиме високих цін», — пише він у звіті.
«У міру наближення запасів до мінімально допустимого рівня ціни мають піднятися ще вище, щоб забезпечити подальше скорочення попиту. Звідси й стара істина: найнадійніший засіб від високих цін — це високі ціни».
Довоєнна модель світового енергетичного ринку завалилася і не відновиться ніколи,
попереджають експерти. Навіть після закінчення конфлікту і виробники, і споживачі завжди враховуватимуть ризик подальших перебоїв — і витрачатимуться на створення запасів, обхідні трубопроводи, власний видобуток і переведення економіки на відновлювані джерела енергії.
«Саудівська Аравія більше ніколи не сприйматиме як належне можливість експорту через Ормузьку протоку. Точно так само Китай перестане розглядати імпорт через Ормузьку протоку як щось саме собою зрозуміле», — сказала експертка з енергетики з Кембриджського університету Гелен Томпсон у підкасті Bloomberg.
У новій реальності роль вільних ринків у світовій енергетиці скоротиться, а роль держави зросте, вважають колишні радники Білого дому Меган О'Салліван та Джейсон Бордофф. Енергетична безпека переміститься в центр економічної та зовнішньої політики, пишуть вони. Ринки як і раніше відіграватимуть важливу роль, проте влада стане втручатися частіше і жорсткіше — в ім'я національної та економічної безпеки.
«Небезпека в тому, що прагнення до безпеки може зробити енергетичну систему дорожчою та менш ефективною,
— попереджають вони. — Це також прискорить розкол світової економіки на конкуруючі блоки, і в результаті торгівля енергоресурсами орієнтуватиметься не стільки на ціну та ефективність, скільки на політичні союзи та стратегічне суперництво».
Подібний відкат від глобалізації розпочався задовго до нападу США та Ізраїлю на Іран. Головними рушійними силами були протистояння Америки та Китаю, агресія Росії проти України та торговельні війни Дональда Трампа з усім світом, включаючи головних союзників США.
В результаті, витрати зростають у всьому світі, і навіть найбільший у світі виробник нафти і газу Америка не може собі дозволити продовжувати в тому ж дусі, вважає американський економіст і нобелівський лауреат Пол Кругман.
«Час не на нашому боці», — написав Кругман у себе в блозі на початку цього тижня.
«Світові стратегічні запаси нафти ось-ось вичерпаються, а наші запаси критично важливих озброєнь під загрозою. Підтримку союзників та американського суспільства втрачено. Все це означає, що війну треба закінчувати якнайшвидше», – зазначає нобелівський лауреат з економіки Пол Кругман.
На завершення зазначимо, що все це загрожує вельми неприємними перспективами Україні, яка вкрай залежить від імпорту енергоносіїв, тим більше в умовах агресії, коли ворог руйнує вітчизняний видобуток ресурсів, а війна та армія вимагають великих додаткових обсягів нафтопродуктів.
Не кажучи вже про те, що під шумок наростаючої нафтової кризи, Трамп, який її фактично створив, призупиняє санкції проти нафтової галузі агресора, що дозволяє Москві за рахунок експортних надходжень вилучати кошти для продовження війни проти України.
