За кордоном

Скарб на 18 трильйонів доларів: що приховує дно Тихого океану

11 чер•ТСН

На дні Тихого океану між Мексикою та Гаваями розташоване велике родовище поліметалевих конкрецій — гірських утворень, що містять метали, необхідні для виробництва акумуляторів, електромобілів, вітрових турбін, сонячних панелей та електромереж. За оцінками Геологічної служби США, у зоні Кларіон-Кліппертон залягає близько 21,1 мільярда тонн таких порід, а їхня потенційна вартість може сягати 18 трильйонів доларів.

Про це повідомило видання Liber Tatea.

Зона Кларіон-Кліппертон займає приблизно 6 мільйонів квадратних кілометрів. Вона розташована на середній глибині близько 5000 метрів. Поліметалеві конкреції лежать на поверхні океанічного дна та мають розмір яблука або невеликої картоплини.

За наявними оцінками, у цих породах міститься майже 6 мільярдів тонн марганцю, близько 270 мільйонів тонн нікелю, 230 мільйонів тонн міді та приблизно 50 мільйонів тонн кобальту. Саме ці метали широко використовуються у виробництві сучасних батарей та енергетичної інфраструктури.

Як пояснюють науковці, конкреції формувалися протягом мільйонів років. Кожна з них починала утворюватися навколо невеликого фрагмента мушлі,

кістки або затверділого осаду. Згодом на ньому поступово накопичувалися метали, розчинені в океанській воді. Темпи цього процесу становлять лише кілька міліметрів за мільйон років. Вік багатьох таких утворень оцінюють від 2 до 10 мільйонів років.

Окрім значних запасів металів, район привертає увагу вчених своїм біорізноманіттям. У дослідженні, проведеному за участю Музею природної історії в Лондоні, у зоні Кларіон-Кліппертон виявили 5578 видів тварин. Із них лише 436 були офіційно описані наукою, тоді як понад 5000 видів виявилися новими для дослідників.

Останніми роками експедиції продовжують знаходити в цьому районі невідомі раніше форми життя. Серед них — нові види морських зірок, глибоководних ракоподібних, а також нова надродина Mirabestiidae.

Дослідники зазначають, що поліметалеві конкреції є не лише джерелом металів, а й важливою частиною місцевого середовища існування. До них прикріплюються губки, актинії та інші організми, а деякі види залежать від цих утворень для виживання.

Результати наукових експериментів також використовують під час оцінювання можливих наслідків видобутку.

Один із таких експериментів розпочали 1989 року в Перуанському басейні, де дослідники змоделювали вплив майбутнього видобутку на океанічне дно. Під час повторного обстеження через 26 років сліди втручання залишалися помітними, а кілька спільнот організмів не відновилися повністю. Окремі дослідження також показали лише часткове відновлення мікробних спільнот.

Міжнародний орган з морського дна вже кілька років працює над правилами видобутку корисних копалин у міжнародних водах, однак остаточний кодекс комерційного видобутку досі не затверджений. Водночас інтерес до району продовжує зростати.

У 2025 році США дозволили федеральним агентствам видавати ліцензії на глибоководну розвідку корисних копалин. Китай також активізував випробування в зоні Кларіон-Кліппертон. Раніше під час тестових робіт компанія Nauru Ocean Resources вилучила понад 3000 тонн конкрецій із ділянки NORI-D.

На цьому тлі щонайменше 32 країни закликали до мораторію, запобіжної паузи або відтермінування комерційного глибоководного видобутку, доки наука не отримає більше даних про можливі ризики для океанічних екосистем.

Серед них — Франція, Німеччина, Бразилія, Чилі, Коста-Рика та низка острівних держав Тихого океану.

Нагадаємо, вчені понад 170 років не можуть розгадати таємницю палеодиктіону — загадкового глибоководного відбитка у формі стільників, який знаходять на Землі вже 500 млн років.

Читайте також