Архієпископія православних церков руської традиції в Західній Європі під час єпархіальних зборів у Парижі 26–27 червня може ухвалити рішення про обрання вікарних єпископів без погодження з Московським патріархатом.
Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
За даними розвідки, ініціатором такого кроку виступив архієпископ Дубнинський Іоанн (Жан Реннето). У зверненні до духовенства він зазначив, що протягом трьох років Москва не реагує на кадрові запити Архієпископії, що створює труднощі в управлінні церковними громадами.
Архієпископія об’єднує від 60 до 80 парафій у семи країнах Західної Європи. Вона бере свій початок від російської церковної еміграції у Парижі 1920-х років. До 2019 року структура перебувала під юрисдикцією Константинопольського патріархату, після чого перейшла до Московського патріархату. Водночас частина парафій тоді не підтримала це рішення.
Як зазначає СЗРУ, ще у 2023 році керівництво Архієпископії подало до Москви три кандидатури на посади вікарних єпископів. Московський патріархат погодив лише одну з них — ігумена Августина (Макбета),
якого призначили для Великої Британії та Скандинавії. Щодо двох інших кандидатів рішення досі не ухвалене.
У своєму листі архієпископ Іоанн назвав ситуацію «дуже крихкою», наголосивши, що зростання кількості громад у Франції, Німеччині та Італії потребує посилення єпископського керівництва. На його думку, затягування кадрових рішень негативно впливає на діяльність парафій.
Керівництво Архієпископії також посилається на досвід Естонії та Латвії, де подібні кадрові рішення ухвалювалися без повного погодження з Російською православною церквою і не призвели до негайного розриву церковних відносин.
У Службі зовнішньої розвідки зазначають, що можливе схвалення самостійного обрання єпископів може стати прецедентом фактичної автономії Архієпископії без формального виходу зі структури Московського патріархату. На думку аналітиків, такий крок також може вплинути на інші православні громади в Європі, які висловлюють невдоволення рівнем контролю з боку Москви.
