Культова архітектурна пам'ятка Парижа, Ейфелева вежа, має унікальну фізичну особливість змінювати свої геометричні параметри під впливом сезонних коливань температури повітря, Про це повідомляє RTL.
У періоди екстремальної літньої спеки металева конструкція споруди здатна збільшувати свою висоту в середньому на 15 сантиметрів. Цей природний процес є класичним проявом закону термічного розширення матеріалів у фізиці, оскільки теплова енергія змушує атоми металу рухатися інтенсивніше, що призводить до збільшення відстані між ними та, як наслідок, до лінійного розширення всього каркаса.
Особливості пудлінгового заліза та ефект сонячного нахилу
Головною причиною такої рухливості є специфічний матеріал, з якого побудовано об'єкт — так зване пудлінгове залізо (очищений від надлишку вуглецю чавун). Конструктор Гюстав Ейфель під час проєктування у 1889 році заклав у креслення гнучкість споруди, аби вона могла успішно витримувати ураганні вітри та температурні стрибки без ризику руйнування кріплень. Цікаво, що сонце впливає на вежу нерівномірно: оскільки прямі промені нагрівають лише одну з чотирьох сторін,
метал на ній розширюється сильніше, змушуючи верхівку споруди помітно відхилятися в протилежний тіньовий бік на відстань до 7–8 сантиметрів.
Зворотний процес узимку та безпека інженерних вузлів
З настанням зимових холодів на європейському континенті запускається повністю зворотний фізичний процес — термічне стиснення. Метал охолоджується, його внутрішня структура стає щільнішою, через що Ейфелева вежа втрачає зафіксовані влітку сантиметри та повертається до своїх вихідних габаритів, а іноді стає навіть трохи нижчою за номінальну висоту. Французькі інженери, які здійснюють щоденний технічний моніторинг об'єкта, наголошують, що такі циклічні коливання є абсолютно безпечними для загальної міцності фундаменту та тримальних опор, оскільки конструкція розрахована на значно більші амплітуди деформації
