Про це повідомляє видання Euobserver.
Китай змінює правилаЗовнішньополітична команда російського диктатора Володимира Путіна може бути стурбована низкою негативних сигналів, які останнім часом надходять із Китаю. Як зазначає оглядач Euobserver Едвард Лукас, одним із таких ударів стала відмова Китаю постачати морські силові установки для суден, необхідних Росії для розвитку Північного морського шляху в Арктиці.
Ще однією проблемою для Кремля автор називає фактичний зрив проєкту газопроводу «Сила Сибіру-2» потужністю 50 млрд кубометрів на рік. За його даними, Пекін наполягає на закупівлі газу за ціною, яку сплачують російські споживачі, – близько 50 доларів за тисячу кубометрів. Це приблизно вп'ятеро менше, ніж розраховувала отримувати Москва.
Москва втрачає важеліЛукас наголошує, що Китай має альтернативні джерела постачання енергоресурсів, тому перебуває у значно вигіднішій переговорній позиції. Росія ж, навпаки, втратила значну частину ринків збуту, а постачання трубопровідного газу до країн Євросоюзу, що ще залишилися, мають припинитися у 2027 році.
Оглядач також звертає увагу,
що українські удари по російських нафтопереробних заводах ще більше посилили залежність Москви від Пекіна.
За його оцінкою, через скорочення власних виробничих можливостей Росія буде змушена імпортувати нафтопродукти з Китаю, що дає Пекіну додаткові важелі впливу.
Сусіди дедалі частіше діють самостійноНа думку Лукаса, слабкість Росії дедалі помітніше впливає і на політику сусідніх держав. Як приклад він наводить рішення Казахстану обмежити імпорт більшості видів російської пшениці.
Крім того, президент Азербайджану Ільхам Алієв під час одного з нещодавніх публічних виступів відкрито висловив підтримку Україні. Водночас Вірменія, за словами оглядача, самостійно просуває відновлення залізничного сполучення з Туреччиною та Азербайджаном, попри затягування цього процесу з боку Росії, яка формально контролює залізничну інфраструктуру.
- Рейтинг Путіна падає з рекордною швидкістю: мінус 5% за тиждень