Повномасштабна війна Росії проти України кардинально змінила підхід східноєвропейських країн до власної безпеки. Держави, які межують з РФ, більше не обмежуються збільшенням оборонних бюджетів, а самостійно та всебічно готуються до можливого військового конфлікту.
Про це повідомляє видання Newsweek.
Поштовхом до цього стали рішення саміту Альянсу в Гаазі у 2025 році. Під час цього заходу країни-члени погодилися поступово збільшити власні витрати на оборону до 5% ВВП. Найвищі темпи нарощування військових видатків демонструють саме держави східного флангу НАТО. Польща вже спрямовує на оборону 4,3% свого ВВП, Литва — 4%, Латвія — 3,7%, Естонія — 3,4%, а Данія — 3,3%.
На думку авторів матеріалу, саме ці країни наразі найкраще підготовлені до можливої агресії Кремля. Такий підхід пояснюється не лише сучасними викликами, а й історичним досвідом. Радянська окупація, репресії, депортації та політика русифікації суттєво вплинули на підходи до національної оборони Польщі та країн Балтії. Саме тому після завершення Холодної війни вони не поділяли оптимізму багатьох західноєвропейських держав,
які почали скорочувати власні армії та будувати партнерські економічні відносини з Москвою.
Зазначена різниця в підходах добре простежується й у військовій статистиці. Зокрема, чисельність німецького Бундесверу зменшилася з 585 тисяч військових у 1990 році до 177 тисяч у 2016-му. Аналогічний процес відбувався і у Великій Британії, де за період із 2000 по 2024 рік армія скоротилася приблизно на третину.
Натомість східноєвропейські члени НАТО не припиняли фінансування переозброєння та модернізації своїх армій. Остаточно прискорили цей процес дії Росії — кібератака на Естонію у 2007 році, війна проти Грузії у 2008-му, окупація Криму у 2014 році, а згодом і повномасштабне вторгнення в Україну.
Наразі країни регіону вже реалізовують масштабні оборонні проєкти. Зокрема, уздовж російського кордону споруджується майже 950 кілометрів укріплень, до складу яких входять бункери, мінні поля, протитанкові інженерні споруди та так звані "зуби дракона". Ця система оборони стане частиною польської програми "Східний щит".
Завершення проєкту очікується до 2028 року. Основне його завдання — посилити захист кордонів із Білоруссю та Калінінградською областю Росії.
Однією з найважливіших ділянок вважається Сувальський коридор — вузька смуга території між Польщею та Литвою, яку військові експерти називають одним із найнебезпечніших можливих напрямків у разі конфлікту між НАТО та Росією.
Водночас оборонна політика регіону не обмежується лише будівництвом укріплень. Польща активно розширює власні Збройні сили й розраховує створити найбільшу армію серед країн Європейського Союзу. Країни Балтії вже відновили обов'язкову військову службу, а Литва повідомляє про рекордну кількість охочих добровільно вступити до війська.
Новий підхід також охоплює цивільний сектор. Країни прагнуть підготувати до війни не лише армії, а й усе суспільство. Зокрема, Естонія створила у Люксембурзі спеціальне дата-посольство, де зберігаються резервні копії державних електронних реєстрів. У школах балтійських країн учнів навчають працювати з безпілотниками, а медичні заклади адаптують до роботи в умовах бойових дій.
Нагадаємо, експерт пояснив, чому Польща затягує передачу Україні винищувачів МіГ-29.
