Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) мовчить. Понад добу після виявлення дрона з вибухівкою поблизу українського літака "Антонов-124" (Ан-124) в аеропорту Лейпциг-Галле ані канцлер Німеччини, ані віцеканцлер станом на ранній вечір четверга, 6 серпня, не висловилися щодо цього інциденту, який уже називають можливою спробою диверсії або навіть теракту.
Єдиним, хто наступного дня після події, перервавши свою літню відпустку, прибув на місце та виступив із заявою, став федеральний міністр внутрішніх справ Александер Добріндт (Alexander Dobrindt). Він, як і представники саксонської поліції, був дуже обережним у своїх оцінках, назвавши те, що сталося, "новим рівнем загрози".
Дрони над німецькими аеропортами помічали й раніше, їхня кількість вимірюється сотнями. Нейтралізувати їх і знайти операторів вдавалося лише в поодиноких випадках, але дрон із вибухівкою став безпрецедентним випадком для Німеччини.
У зв'язку з цим опозиційна партія "Зелені" вимагає скликання створеної канцлером Національної ради безпеки. Депутат Бундестагу та однопартієць Мерца Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter)
закликав у соцмережі X застосувати статтю 4 договору НАТО, яка передбачає проведення консультацій між союзниками.
Цю статтю, наприклад, задіяла Польща у вересні 2025 року, коли на її територію залетіли російські дрони, які були збиті винищувачами. Інцидент у Лейпцигу безпосередньо стосується НАТО, оскільки там базуються великовантажні українські літаки Ан-124, які використовуються, зокрема, країнами Альянсу та перевозять військові вантажі. Дрон було виявлено біля одного з таких літаків.
Раніше видання Süddeutsche Zeitung повідомило, що літак начебто перевозив боєприпаси з Франції для подальшого транспортування. Однак у четвер ввечері, 6 серпня, інформаційне агентство dpa спростувало цю інформацію, посилаючись на заяву Добріндта.
Дрон поблизу українського Ан-124 збив водій автобусаДрон виявила група туристів, яка здійснювала вечірню екскурсію територією аеропорту на автобусі. За словами німецького журналіста-розслідувача Флоріана Фладе (Florian Flade), з яким поспілкувалась DW, водій автобуса вийшов назовні та ногою збив дрон, який завис низько над землею. Те,
що дрон не вибухнув, слід завдячувати "щасливій випадковості", вважає Фладе. Кабель, що з'єднував дрон із вибухівкою, був пошкоджений, чому - невідомо. У будь-якому разі система виявлення дронів, встановлена в аеропорту, цей безпілотник не зафіксувала.
Зовсім нещодавно, наприкінці минулого року, в Німеччині створили Центр федеральної поліції з протидії дронам. Цей центр відразу замовив необхідні технічні засоби для боротьби з безпілотниками. Як так сталося, що попри наявність цих технічних засобів вони або не були встановлені, або не спрацювали? Відповіді на ці та інші запитання нині шукають слідчі органи.
Фладе зазначає, що виявити дрон в аеропорту складно, а збити його ще складніше. Серед причин він називає компетенції різних структур, яких у Німеччині, за деякими оцінками, налічується понад 40.
Крім того, збивати дрони із застосуванням зброї можна лише в рідкісних випадках, а інші способи, наприклад блокування сигналу або використання дронів із сіткою, періодично не спрацьовують. Наприклад, коли нещодавно в одному з аеропортів Берліна демонстрували роботу системи захисту від дронів,
ця система дала збій.
Що може вказувати на РосіюПоки що запитань більше, ніж відповідей. Тривають пошуки оператора або операторів дрона, а також, імовірно, другого дрона, який міг зіткнутися з літаком під час зльоту. Головне й найчутливіше питання полягає в тому, хто може стояти за інцидентом, який дедалі частіше називають спробою диверсії або теракту.
Багато експертів припускають, що за цим може стояти Росія, яку вже давно підозрюють у диверсіях на об'єктах критичної інфраструктури в Німеччині та інших країнах НАТО. Наразі слово "Росія" лунає лише з боку опозиційних політиків. Про це, зокрема, заявив в інтерв'ю виданню Frankfurter Allgemeine депутат Бундестагу, член фракції Зелених Константін фон Ноц (Konstantin von Notz).
Флоріан Фладе каже, що питання про те, хто це зробив, є "абсолютно неясним". За його словами, ніхто не взяв на себе відповідальність за інцидент, як це було після недавніх диверсій, імовірно скоєних лівими екстремістами, на об'єктах електропостачання в Берліні та не тільки. На думку Фладе, на користь версії про причетність Росії говорять кілька факторів. "Судячи з усього, там діяли доволі професійно, зокрема й з точки зору типу використаної вибухівки", - каже Фладе.
За його словами, це був пакет пластичної вибухівки "семтекс" розміром з кулак, розробленої в Чехословаччині. Її використовують як з військовою, так і в цивільною метою. "Від самого початку війни РФ проти України ми також спостерігаємо, я б сказав, "тіньову війну" проти НАТО. Ми бачимо, що Росія та російські спецслужби масовано атакують країни, які підтримують Україну, не лише шляхом шпигунства, а й диверсій. Ми бачили це в Балтії, у Франції та Великій Британії", - говорить Фладе. Він також нагадав про вибухи на залізниці в Польщі.