На початку серпня стало відомо, що французька влада пов'язує "Російський дім науки і культури" (Російський дім) у Берліні з можливою діяльністю російських спецслужб. Ця установа в центрі німецької столиці входить до структури "Росспівробітництва", яке з 2022 року перебуває під санкціями Євросоюзу, і вже не перший рік стикається з критикою.
Так, українські активісти у ФРН вже давно протестують проти того, що "Російський дім" залишається відкритим, незважаючи на війну Росії проти України. До закриття організації закликали й політики - ексдепутат Бундестагу Фолькер Бек (Volker Beck) ще у 2023 році закликав столичну прокуратуру притягнути до відповідальності тих, хто не виконує санкції ЄС щодо "Росспівробітництва".
Водночас німецька влада досі публічно не пов'язувала діяльність "Російського дому" в Берліні зі шпигунством. У свою чергу Федеральне відомство з охорони конституції заявило, що не коментує питання, які можуть стосуватися розвідувальної діяльності.
Уряд ФРН - про статус "Російського дому"Влада Німеччини всебічно та на постійній основі переглядає правову основу діяльності "Російського дому",
заявив офіційний представник МЗС ФРН Мартін Ґізе (Martin Giese) на урядовій пресконференції в Берліні 10 серпня у відповідь на запитання DW щодо подальшої роботи цієї організації в контексті санкцій стосовно "Росспівробітництва". Однак до цього додається той факт, що між Німеччиною та Росією діють одна або дві двосторонні угоди з питань нерухомості, які необхідно враховувати і які не можна просто так анулювати, підкреслили в уряді.
Представник німецької влади додав, що ці угоди фактично пов'язують "Російський дім" у Берліні та Ґете-Інститут у Москві між собою, тому будь-які заходи щодо однієї з організацій мали б наслідки й для іншої. Однак діяльність "Російського дому" "у тій сфері, для якої він офіційно зареєстрований, дуже й дуже обмежена", запевнили в МЗС Німеччини.
Імунітет "Російського дому"Робота "Російського дому" регулюється угодою між урядами Росії та Німеччини про умови розміщення "Російського дому науки і культури" в Берліні та Ґете-Інституту в Москві. Документ було підписано в травні 2013 року, і він набрав чинності місяцем пізніше. Угода укладена на 99 років і автоматично подовжується на наступні 99-річні періоди,
якщо жодна зі сторін не повідомить іншій щонайменше за рік до закінчення такого періоду.
Незважаючи на обмеження, організація продовжує отримувати кошти з федерального бюджету Німеччини. Відповідно до статті 4, Німеччина бере на себе сплату земельного податку за ділянку під "Російським домом" доти, доки Росія не стягуватиме аналогічний податок за ділянку під "Ґете-Інститутом". Влада ФРН продовжила сплачувати цей податок і після початку повномасштабної війни РФ проти України та запровадження санкцій ЄС щодо "Росспівробітництва".
Стаття 3 договору про розміщення "Російського дому" в Берліні надає його будівлі "імунітет від заходів примусового виконання", якщо вона використовується "у суверенних цілях". Крім того, її не можна передати повністю у користування третій стороні без згоди Москви, як випливає з цієї ж статті.
Аналогічні положення поширюються на земельну ділянку в Москві, на вулиці Бауманській, будинок № 47/1. Судячи з усього, автори угоди мали на увазі будівлю Ґете-Інституту в російській столиці. Однак організація ніколи не розташовувалася за цією адресою,
хоча зі статті 2 випливає, що представники влади Москви та Німеччини мали укласти договір оренди земельної ділянки протягом 90 днів з дня набрання угодою чинності, причому орендна плата становила б усього один рубль на рік. До 2022 року Ґете-Інститут розташовувався на Ленінському проспекті, а потім переїхав до комплексу будівель колишньої фабрики "Більшовик" на Ленінградському проспекті.
Договори у сфері культури між Росією та НімеччиноюМіж Москвою та Берліном діє ще один договір у сфері культури - угода урядів двох країн про культурне співробітництво, підписана у грудні 1992 року, та яка набрала чинності у травні 1993 року. Вона укладена на п’ять років з автоматичним продовженням на такі самі терміни, якщо жодна зі сторін не повідомить іншій щонайменше за півроку до закінчення чергового періоду.
DW вивчила основні положення угод, щоб зрозуміти, наскільки реальність розходиться з тезами про культурне співробітництво. Обидва документи - про розміщення "Російського дому" та про культурне співробітництво РФ і ФРН - продовжують діяти досі, на п'ятий рік війни РФ проти України,
хоча з 2022 року частина двосторонніх угод була розірвана або припинила дію. Серед них - угода про військово-технічне співробітництво (припинила дію в липні 2025 року), угода про уникнення подвійного оподаткування (основні положення призупинені Росією в серпні 2023 року), а також низка європейських конвенцій у зв’язку з припиненням членства Росії в Раді Європи.
Гете-Інститут: блокування рахунків у РФ та скорочення діяльностіУже в першій статті угоди про культурне співробітництво зазначено, що сторони "заохочуватимуть та підтримуватимуть державні, громадські та інші ініціативи з метою подальшого розвитку всеосяжного культурного співробітництва та партнерства на всіх рівнях". Стаття 2 закріплює намір сторін забезпечувати "широкий доступ усім зацікавленим особам до культури іншої країни, включаючи мистецтво, літературу та історію", а стаття 14 запевняє, що сторони "сприятимуть створенню на території своїх країн культурних установ іншої сторони та полегшуватимуть їхню діяльність".
Однією з найвідоміших німецьких організацій, що займаються популяризацією німецької мови за кордоном та сприянням міжнародному культурному співробітництву,
є Ґете-Інститут. У Росії він суттєво скоротив свою діяльність ще в травні 2023 року через обмеження, що передбачають скорочення кількості державних службовців ФРН у РФ. Кількома тижнями раніше банківські рахунки Ґете-Інституту в Росії були заблоковані на вимогу Центробанку РФ.
Цифрові послуги організації, зокрема мовні курси, як і раніше, доступні, а бібліотеки філій у Москві та Санкт-Петербурзі отримують актуальну німецьку літературу навіть за умов логістичних труднощів, заявили DW представники організації минулого січня. "Досі ми не стикалися з жодною цензурою з боку держави. Однак ми докладаємо всіх зусиль для дотримання суворих правових норм у розумних межах", - зазначили в Ґете-Інституті.
DAAD - серед "небажаних організацій"Стаття 5 угоди передбачає, що сторони в межах своїх можливостей "надаватимуть стипендії студентам, аспірантам та науковцям іншої країни для навчання, підвищення кваліфікації та проведення наукових досліджень, а також прагнутимуть спрощувати процедуру видачі їм дозволів на перебування та покращувати умови перебування в країні, що приймає".
Насправді в середині лютого 2026 року Німецька служба академічних обмінів (DAAD) була змушена припинити свою діяльність у Росії. Це сталося після того, як влада РФ оголосила її "небажаною організацією".
Однак для студентів та здобувачів наукових ступенів, які вже перебувають у Німеччині, з боку DAAD нічого не змінюється. Стипендії надаватимуться їм без змін, запевнили в організації.
Чому ускладнені прямі контакти об'єднаньУ рамках статті 9 сторони "вітають прямі контакти між громадськими групами та об'єднаннями, зокрема профспілками, церквами, релігійними громадами, творчими спілками, політичними, культурними та іншими фондами". Однак кілька німецьких фондів останніми роками були визнані "небажаними організаціями" в Росії.
Після вторгнення РФ в Україну такий статус отримали Фонд імені Конрада Аденауера, Фонд імені Генріха Белля, Фонд імені Фрідріха Еберта, Фонд імені Фрідріха Наумана, Фонд імені Ганса Зайделя та Фонд імені Рози Люксембург - усі партійні фонди, що діяли в РФ до початку війни в Україні.
У серпні 2025 року німецький фонд "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" було визнано "небажаним" у РФ. Ця організація була створена на згадку про жертв націонал-соціалізму й займалася, серед іншого, виплатою компенсацій людям, вивезеним під час Другої світової війни на примусові роботи, а згодом надавала фінансову підтримку проєктам з міжнародного гуманітарного співробітництва. У вересні того ж року статус "небажаної" отримав церковний фонд Friede Allen ("Мир усім"), який займається допомогою антивоєнним священникам.
За співпрацю з "небажаними організаціями" в Росії передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Це фактично унеможливлює прописані в угоді "прямі контакти".
