Про це свідчать результати моніторингу російських регіональних спільнот, проведеного громадською організацією Join Ukraine.
Під час дослідження було проаналізовано реакцію росіян на удари українських БпЛА по російських регіонах.
Моніторинг регіональних спільнот охопив 536 груп у мережі "ВКонтакте" та 428 Telegram-каналів.
У російському суспільстві немає єдиного бачення щодо завершення війни: частина вимагає капітуляції України, тоді як інші закликають припинити бойові дії
Join Ukraine
- Рейтинг Путіна падає з рекордною швидкістю: мінус 5% за тиждень
У Пермському краї настрої почали трансформуватися після атак українських дронів, що тривають від травня. Удари по нафтопереробних та промислових об'єктах у Самарі, Сизрані, Новокуйбишевську та Тольятті спровокували хвилю занепокоєння та непокірні заклики до зупинки війни. Навіть у глибокому тилу, у Кемеровській області, на росіян впливають атаки у сусідньому Омську та масове облаштування укриттів
Join UkraineДослідження свідчить,
що значна частина населення прагне повернення військових додому та припинення обстрілів, однак не вірить у можливість швидкого миру. Обговорення конкретних політичних сценаріїв є рідкістю – більшість мріє про повернення до звичного життя.
Радикальна частина аудиторії продовжує наполягати на “перемозі” на умовах Кремля, вимагаючи жорсткіших дій від військового керівництва Росії
Join UkraineДослідники наголошують, що згідно з опитуванням, російську владу звинувачують як у “затягуванні війни”, так і в “недостатній жорсткості”, що заважає досягти заявлених цілей.
Результати опитування не дають підстав говорити, що росіяни масово стали противниками війни. Але водночас у регіональному інформаційному просторі сформувалося чітке очікування затяжного конфлікту. Зараз росіяни припинили сприймати війну проти України як коротку кампанію, яка має завершитися швидкою перемогою
Join UkraineМоніторинг соцмереж проводився у період з 27 липня по 2 серпня 2026 року.
Нагадаємо, більшість українців виступають проти передачі Росії всього Донбасу навіть в обмін на гарантії безпеки. Згідно з дослідженням КМІС, 60% респондентів заявили, що вважають такий сценарій категорично неприйнятним. Водночас 33% опитаних готові погодитися на таку умову, хоча більшість із них зазначає, що це було б дуже складним рішенням. Ще 7% учасників опитування не визначилися зі своєю позицією.