Через п’ять років після приходу Талібану до влади життя афганських жінок залишається дедалі більш обмеженим.
Одним із рідкісних місць, де жінки ще можуть працювати й отримувати навички, є невелика майстерня неподалік Кабула, де вони готують варення та продають його. Але навіть такі можливості поступово скорочуються: за новими правилами жінки повинні просити чоловіків доставляти їхню продукцію на ринок, а на торгових ярмарках продавати товари можуть лише чоловіки. Засновниця майстерні Наджія каже, що жінки втрачають надію та закликає світ змінити підхід до діалогу з Талібаном.
Після повернення руху до влади у 2021 році дівчатам заборонили навчатися після шостого класу, а жінок поступово витіснили з багатьох сфер суспільного життя. Тепер перед Заходом постає складне питання: як впливати на Талібан, не погіршуючи гуманітарну ситуацію в країні?
Міжнародна спільнота розділена. Західні держави переважно наголошують на правах людини та жінок, тоді як інші країни більше зацікавлені в економічних зв’язках та інвестиціях. Водночас санкції та скорочення міжнародної допомоги відбуваються на тлі глибокої гуманітарної кризи. Афганські активістки побоюються, що без ефективного міжнародного тиску їхні права продовжать скорочуватися.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.
