Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс закликав ЄС виділити країні 7 млрд євро з нового семирічного бюджету, щоб компенсувати зростання оборонних витрат і економічні втрати від санкцій проти Росії та падіння торгівлі з нею.
Про це Кулбергс заявив в інтерв'ю Politico Brussels Playbook.
Рига хоче отримати ці кошти додатково до іншого передбаченого для Латвії фінансування. Сума у 7 млрд євро становитиме майже половину з прогнозованих 15,1 млрд євро, які країна планує витратити на оборону протягом семирічного бюджетного періоду.
Politico пише, що вимога пролунала напередодні парламентських виборів 3 жовтня. Латвія різко збільшила оборонні витрати та підтримку України, водночас санкції проти Росії скоротили економічні зв’язки. На цьому тлі зростає підтримка партій, які вимагають від ЄС більшої компенсації за цю політику.
Читайте також:
Агресія з боку Росії «сьогодні вночі». Як готуються Польща та країни Балтії Єврокомісія пропонує збільшити фінансування оборони в бюджеті ЄС на 2028−2034 роки. Зокрема, Європейський фонд конкурентоспроможності передбачатиме 125,
2 млрд євро на безпеку, оборонну промисловість і космос. Водночас ці кошти не передбачають гарантованих 7 млрд євро для Латвії, а сам бюджет ще мають погодити країни ЄС та Європарламент.
Кулбергс вважає, що Латвія заслуговує на особливе ставлення, оскільки позичає кошти, щоб забезпечувати безпеку країн, розташованих значно далі від лінії фронту.
«Ми доводимо дефіцит нашого бюджету до максимуму […] і з цього боргу ми оплачуємо […] оборону всієї Європи», — заявив прем'єр-міністр Латвії.
За словами Кулбергса, значна частина військових витрат Латвії зрештою повертається до багатших країн Західної Європи. Він згадав закупівлі озброєнь у Німеччини, Франції, Іспанії, Швеції та Нідерландів.
Читайте також:
Росія готує локальні операції проти Литви — Науседа «Ми стимулюємо їхні економіки», — додав він.
10 серпня стало відомо, що Польща, Литва, Латвія та Естонія посилюють охорону критичної інфраструктури через побоювання, що Росія може організувати атаку під чужим прапором із використанням українських дронів.
28 червня керівник Агентства зовнішньої розвідки Польщі полковник Павел Шота публічно заявив, що Росія готова заслати «зелених чоловічків» на територію балтійських держав. За його оцінкою, Путін нині є заручником власної поразки, через що Росія здатна продовжувати військові дії в Україні ще кілька років, паралельно вдаючись до гібридних атак проти східних рубежів Альянсу.
29 червня Міністерство оборони Литви повідомило що наразі немає жодних об'єктивних ознак підготовки Росії до повномасштабного військового нападу на країни Балтії.
