Європа стрімко втрачає воду. Навіть волога зима вже не гарантує континенту достатніх запасів водних ресурсів на літо. Науковці пояснили, що змушує його висихати.
Про це повідомляє видання Libertatea.
На початку 2026 року значна частина Західної Європи отримувала достатньо опадів. Отож на той час ніщо не сигналізувало про майбутній гострий дефіцит вологи. Однак уже навесні погодні умови різко змінилися: суха погода поєдналася з високими температурами, і ґрунт почав стрімко втрачати накопичену воду. Особливо відчутними наслідки посухи стали для аграрного сектору.
Спека прискорює випаровування води із землі. Додатково рослини втрачають вологу через листя. Отож навіть після дощового періоду запаси води у ґрунті можуть досить швидко скорочуватися.
Щоб визначити потенційні масштаби таких втрат, науковці використовують показник потенційної евапотранспірації. Він дає змогу оцінити, який обсяг води могли б втратити ґрунт і рослини за конкретних погодних умов, якби вологи в землі було достатньо.
Отримані науковцями дані свідчать про суттєве посилення таких процесів унаслідок потепління клімату.
Ймовірність виникнення погодних умов, за яких відбувається екстремально високе випаровування, у Західній Європі впродовж квітня–червня 2026 року зросла приблизно у 80 разів. У Східній Європі за перші шість місяців року аналогічний показник збільшився приблизно у 40 разів.
Вплив потепління вже відображається і на стані ґрунтів. У Західній Європі протягом квітня–червня 2026 року ймовірність виникнення дефіциту вологи в землі була приблизно у п’ять разів вищою, ніж за умов клімату, температура якого була б на 1,4 °C нижчою.
Водночас у Східній Європі ризики висихання ґрунту протягом першого півріччя 2026 року зросли майже в 11 разів порівняно з холоднішим кліматом минулого.
Отож самих даних про кількість опадів уже недостатньо, щоб оцінити реальну загрозу посухи. За вищих температур ґрунт і рослинність втрачають воду значно інтенсивніше, тому земля може пересихати навіть тоді, коли загальний обсяг дощів залишається близьким до звичних показників попередніх десятиліть.
Відповідно до оцінки World Weather Attribution, посушливі умови 2026 року суттєво погіршили прогнози врожаю в низці європейських країн.
Водночас Румунія через несприятливу погоду втратила понад мільйон гектарів кукурудзи.
Однак посуха завдає удару далеко не лише сільському господарству. Не менш відчутними є наслідки для транспортної та енергетичної систем. Обміління великих європейських річок — зокрема Дунаю, Рейну, По та Луари — значно ускладнило судноплавство. Одночасно зниження рівня води скорочує виробництво електроенергії на гідроелектростанціях.
Окремою проблемою стає забезпечення населення водою. Тривала посуха зменшує запаси у водосховищах і створює додаткове навантаження на системи водопостачання. У Румунії, наприклад, станом на серпень основні водосховища були заповнені лише на 70,63%. Через нестачу води перебої та обмеження торкнулися сотень населених пунктів. Схожі труднощі фіксували також у Франції та Іспанії.
Ще одним небезпечним наслідком спеки та посухи є зростання ризику виникнення масштабних лісових пожеж. Коли ґрунт, трава та дерева втрачають значну кількість вологи, вогонь поширюється значно швидше.
Науковці звертають увагу і на більш масштабну проблему. Звичний зв’язок між вологою взимку та доступністю води влітку поступово слабшає. Навіть якщо в майбутньому окремі регіони отримуватимуть більше опадів у холодний період, сильна спека навесні та влітку може швидко "вичерпати" цей запас. Тобто сама по собі волога зима вже не гарантує, що до настання теплого сезону ґрунт зберігатиме достатньо вологи.
Нагадаємо, п’ята за площею країна світу катастрофічно втрачає запас підземних вод і перетворюється на пустелю
