Китай став для Росії ключовою економічною та технологічною опорою, яка допомагає Москві витримувати санкції та продовжувати війну проти України. Про це йдеться у новому дослідженні Комісії США з питань економічних і безпекових відносин із Китаєм.
Росія дедалі більше залежить від КитаюЗа оцінкою USCC, після 2022 року Китай фактично замінив для Росії значну частину західних ринків, постачальників і фінансових каналів.
Торгівля між двома країнами у 2024 році сягнула рекордних $244,8 млрд і більш ніж удвічі перевищила довоєнні показники. У 2026 році обсяг двосторонньої торгівлі може встановити новий максимум.
Китай став найбільшим покупцем російських енергоресурсів. За даними американської комісії, на нього припадає близько половини російського експорту сирої нафти.
Від початку повномасштабного вторгнення Китай придбав у Росії викопного палива приблизно на $372 млрд. Для Москви це особливо важливо, оскільки нафтогазові доходи традиційно формують від 30% до 50% федерального бюджету РФ.
90% санкційних технологій надходять із КитаюЩе критичнішою стала залежність Росії від китайських технологій.
У 2026 році на Китай припадало близько 90% санкційних технологій які потрапляли до РФ і могли використовуватися для виробництва зброї.
Від 2022 року китайські компанії поставили Росії товарів із так званого Common High Priority List на $10,3 млрд.
До цього переліку входять:
- напівпровідники;
- електронні компоненти;
- верстати;
- деталі для безпілотників;
- електричні схеми;
- інші компоненти подвійного призначення.
Китайські деталі використовують у російських дронахКитайські компоненти безпосередньо знаходять у російському озброєнні.
Американська комісія наводить дані української військової розвідки щодо російського автономного безпілотника V2U. У ньому використовуються китайські мінікомп'ютери, GPS-модулі, двигуни, акумулятори та накопичувачі.
Китай також постачає Росії двигуни для ударних безпілотників. Зокрема, такі компоненти використовувалися при виробництві дронів «Гарпія-А1», які російські війська застосовують проти України.
Крім того, Пекін постачав нітроцелюлозу — компонент,
необхідний для виробництва пороху та ракетного палива.
USCC також посилається на повідомлення про передачу Росії китайських супутникових даних, які могли використовуватися для розвідки та наведення ударів по українських цілях.
Як Китай допомагає обходити санкціїПостачання не завжди відбуваються напряму.
Для обходу західних обмежень використовують мережі посередників, невеликі компанії, транзит через треті країни та фірми, які мають обмежені зв'язки із західною фінансовою системою.
Китай і Гонконг також залишаються великими транзитними центрами для товарів, вироблених в інших країнах, але заборонених до постачання Росії.
У нафтовій торгівлі Росія використовує «тіньовий флот», зміну документів про походження вантажів, підставні компанії та непрозорі фінансові схеми.
Юань майже витіснив долар і євро в РосіїЗалежність від Китаю дедалі сильніше проявляється і у фінансовій системі.
Частка юаня в торгівлі іноземною валютою на Московській біржі становила лише близько 3% у 2022 році. У травні 2024-го вона досягла 54%, а після санкцій США проти Московської біржі у червні того ж року —
99,8%
Одночасно Росія дедалі активніше переходить на китайську систему міжнародних платежів CIPS.
Кількість фінансових установ, які беруть участь у цій системі, зросла із 76 у лютому 2022 року до 210 у червні 2026-го.
Уже у 2024 році понад 90% торгівлі між Росією та Китаєм проводилося в рублях або юанях.
Для Росії це дозволяє частково обходити обмеження, пов'язані з доларом, євро та системою SWIFT. Але водночас робить Москву ще залежнішою від китайської фінансової інфраструктури.
Китай уже випереджає Росію технологічноБаланс сил між двома країнами також змінюється.
Раніше саме Росія була головним постачальником сучасного озброєння та військових технологій для Китаю. Від 1990-х до початку 2020-х років на неї припадало близько 77% китайського імпорту зброї — від винищувачів Су-27 і Су-30 до підводних човнів та систем С-300.
Тепер ситуація поступово розвернулася у протилежний бік.
У 2023 році Китай витрачав на дослідження і розробки близько 2,6% ВВП, Росія — приблизно 0,94%.
Через санкції, відтік науковців та скорочення цивільних досліджень технологічний потенціал РФ слабшає,
тоді як китайська промисловість продовжує зростати.
Чому Китай не стає формальним союзником РосіїПопри тісну співпрацю, USCC не називає відносини Пекіна і Москви повноцінним військовим союзом.
Китай уникає зобов'язань, які змусили б його автоматично підтримувати Росію у разі конфлікту, але водночас отримує економічні та стратегічні переваги.
Пекін купує російські енергоресурси, отримує доступ до військових технологій і бойового досвіду, а також використовує Росію як партнера у протистоянні США та НАТО.
При цьому сама залежність є переважно односторонньою: Москва значно більше потребує Пекіна, ніж Китай — Росії.
Головний ризик для Москви — поступова трансформація економічної залежності у політичну.
Чим більше Росія залежить від китайських технологій, банків, ринків і покупців енергоносіїв, тим більше важелів отримує Пекін.
Китай може розширювати або обмежувати доступ Росії до фінансів, комплектуючих та ринків залежно від власних відносин зі США та Євросоюзом.
Саме тому USCC характеризує нинішні відносини як дедалі більш асиметричні: Росія стає залежним партнером, а Китай зберігає значно більшу свободу дій.
Читайте нас у Telegram
