Каспійське море останнім часом знаходиться в центрі пильної міжнародної уваги через транспортування через це водоймище військових вантажів між Росією та Іраном, а також періодичних відлунь війни в Україні.
США та Ізраїль, а також Захід стурбовані тим, що Каспій стає основним маршрутом для транспортування військових вантажів між Росією та Іраном без будь-якого міжнародного контролю.
Нещодавно західна преса опублікувала дослідження про рух суден, завантажених вибухівкою, між Росією та Іраном у Каспійському морі. Згідно з цими публікаціями, у північній частині Каспійського моря російський порт Оля став головним транзитним вузлом Москви для імпорту іранських компонентів для безпілотників та боєприпасів, пише азербайджанське видання haggin.az.
Крім того, згідно з документом європейського уряду, на який посилався NBC News 18 серпня, Росія розпочала масштабну логістичну операцію з доставки вибухівки, боєприпасів та найважливіших компонентів безпілотників через Каспійське море до Ісламської Республіки Іран. Це стратегічне морське перевезення покликане допомогти Тегерану швидко поповнити запаси ракет і безпілотників після руйнівних ударів США та Ізраїлю.
Єрусалимський центр з питань безпеки та зовнішньої політики (JCFA), незалежний ізраїльський аналітичний центр, у своєму обширному аналізі показує, що інші прибережні держави — Азербайджан, Казахстан і Туркменістан — із занепокоєнням спостерігають за мілітаризацією Каспійського моря.
«Цей морський канал для постачання зброї, що стрімко розвивається, є глибокою еволюцією військового партнерства між Москвою і Тегераном. У той час як більшість уваги світу була зосереджена на Чорному морі, Червоному морі та Ормузькій протоці, Каспійське море непомітно перетворилося на центральну артерію антизахідної осі. Захищене від впливу НАТО та ВМС США, Каспійське море пропонує безпечний коридор для нелегальних військових вантажів», — наголошується в аналітичній доповіді.
Ізраїльський аналітичний центр зазначає, що той факт, що Каспійське море з усіх боків оточене сушею, є важливою стратегічною перевагою для Росії та Ірану. Західні військово-морські сили не можуть увійти до Каспійського моря. Немає вузьких місць, контрольованих союзниками США, і немає міжнародних проток, де право транзитного проходу дозволяло б розгортати багатонаціональні оперативні групи з перехоплення.
Кораблі можуть виходити з російських портів, таких як Астрахань або Махачкала, і плисти безпосередньо до іранських портів, таких як Ензелі, Амірабад або Ноушехр, не перетинаючи міжнародні води, які контролюють західні розвідувальні суди.
У 2018 році п'ять прибережних країн підписали Конвенцію про правовий статус Каспію, яка фактично перетворила Каспійське море на закриту зону для морських операцій Росії та Ірану, йдеться у доповіді JCFA. Як пише JCFA, морське перекидання зброї між двома суверенними державами зазвичай регулюється Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS), що є основою міжнародного морського права. Однак Каспійське море займає унікальне, вельми спірне місце у міжнародній юриспруденції. Протягом десятиліть правовий статус Каспійського моря був предметом запеклих суперечок: чи воно є «морем» чи «озером»? Якби це було море, то повною мірою застосовувалася б Конвенція ООН з морського права, яка потребує демаркації територіальних вод, виняткових економічних зон (ІЕЗ) та відкритого моря. Якби це було озеро, то міжнародне право традиційно наказувало б рівний розподіл його ресурсів між державами,
що межують, або управління ними на основі спільної адміністрації.
2018 року п'ять прибережних держав підписали Конвенцію про правовий статус Каспійського моря. Цей договір створив особливий правовий режим. Конвенція прямо забороняє присутність збройних сил держав, які не є прибережними, у Каспійському морі.
«Конвенція 2018 року фактично перетворила Каспійське море на закриту зону для морських операцій Росії та Ірану. Отже, правові інструменти, які зазвичай використовуються міжнародною спільнотою для забезпечення дотримання ембарго на постачання зброї, зводяться нанівець через специфічні правові особливості Каспійського моря», - йдеться у доповіді.
JCFA зазначає, що через санкції західні страхові компанії не страхують російські та іранські судна, які курсують у Каспійському морі. Наразі ці судна використовують механізми російських та іранських державних страхових компаній.
"Якщо велика аварія призведе до закриття портів Баку або Актау, або якщо таємне судно зіткнеться з комерційним танкером, економічні наслідки для Центральної Азії будуть катастрофічними", - пише Елла Розенберг.
Автор доповіді, старший науковий співробітник JCFA Елла Розенберг, нагадує що для Казахстану та Азербайджану Каспійське море є найважливішим вузлом Середнього коридору (Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту). Оскільки традиційні північні торгові шляхи заблоковані західними санкціями проти Росії, країни Центральної Азії відчайдушно намагаються експортувати свої енергоносії, мінерали та сільськогосподарську продукцію через Каспійське море до Азербайджану, а згодом через Грузію та Туреччину до Європи.
Російсько-іранський коридор озброєнь перетинає цю східно-західну економічну артерію під прямим кутом. Збільшення кількості секретних суден, військово-транспортних кораблів та притаманний їм ризик катастрофічних аварій за участю суден, що перевозять боєприпаси, загрожують комерційній життєздатності Середнього коридору. Західні логістичні компанії та їхні страховики все більше побоюються транспортування дорогих товарів через цю акваторію, яка швидко перетворюється на активний центр військової логістики.
"Якщо велика аварія призведе до закриття портів Баку або Актау, або якщо таємне судно зіткнеться з комерційним танкером, економічні наслідки для Центральної Азії будуть катастрофічними", - пише автор.
На думку Розенберг, щоб знизити ризик перетворення Каспійського моря на повністю «чорну скриньку», західні розвідувальні агентства мають поглибити співпрацю з Азербайджаном та Казахстаном. Надаючи цим країнам передові технології поінформованості про морську обстановку (MDA), такі як супутникові радари із синтезованою апертурою (SAR) та засоби радіотехнічної розвідки (SIGINT), Захід зможе принаймні відстежувати пересування тіньового флоту.
