Росії не обов'язково починати повномасштабне вторгнення, щоб спровокувати серйозну кризу між Москвою та НАТО. Західні експерти розглядають кілька сценаріїв — від появи «зелених чоловічків» у країнах Балтії до диверсій, кібератак і ударів українськими дронами під чужим прапором.
Про це пише The Telegraph.
Одним із можливих варіантів називають повторення російської тактики, використаної під час захоплення Криму у 2014 році. Потенційними цілями такого сценарію можуть стати естонська Нарва або латвійський Даугавпілс, де проживає значна кількість етнічних росіян.
Російські агенти під виглядом місцевих активістів теоретично могли б організувати протести через вигадані утиски російськомовного населення. Під їхнім прикриттям кордон могли б перетнути військові у цивільному одязі та спробувати взяти під контроль ключові об'єкти.
Розрахунок у такому випадку був би на невизначеність у перші години кризи. Країнам НАТО довелося б швидко вирішувати, чи мають вони справу з внутрішніми заворушеннями або російською військовою операцією та чи достатньо цього для застосування сили.
Проте повторити кримський сценарій Росії було б набагато складніше. Після 2014 року Естонія, Латвія та Литва готувалися саме до подібних провокацій, тому ефекту несподіванки Москва вже не матиме.
Найнебезпечнішим, але водночас найменш імовірним варіантом називають звичайне військове вторгнення. Російські сили могли б атакувати з території Калінінградської області та Білорусі, намагаючись перерізати Сувальський коридор між Польщею та Литвою.
Одночасно десант міг би спробувати захопити шведський острів Готланд у Балтійському морі та розмістити там засоби протиповітряної оборони. У такому разі Естонія, Латвія та Литва ризикували б опинитися відрізаними від основних сил Альянсу як суходолом, так і повітрям.
Окрему небезпеку становлять російські підрозділи операторів безпілотників, які отримали великий бойовий досвід в Україні. За таким сценарієм масове застосування ударних дронів могло б стати серйозною проблемою для військ НАТО в країнах Балтії.
Втім, зараз основні боєздатні сили російської армії зайняті війною проти України. Біля естонського кордону, як зазначає видання,
наразі немає великих боєздатних російських формувань, необхідних для подібного наступу.
Ще один сценарій значно менш очевидний — короткочасне проникнення на територію НАТО без відкритого бою. Наприклад, російський вертоліт може нібито через несправність здійснити аварійну посадку на території Польщі або Литви, після чого Москва відправить туди групу для «порятунку» екіпажу.
Подібна провокація дозволила б перевірити, наскільки далеко Росія може зайти без прямої військової відповіді. За таким самим принципом російські ракети або безпілотники можуть нібито випадково перетинати кордони сусідніх держав.
Особливо небезпечним експерти вважають можливий удар під чужим прапором. За наявними повідомленнями, Росія накопичує захоплені або збиті українські безпілотники, які теоретично можуть використати для провокації проти однієї з країн НАТО.
Однією з можливих цілей називають Польщу. Москва могла б спробувати представити атаку як випадковий наслідок українського удару по Росії, розраховуючи таким чином посилити антиукраїнські настрої та вдарити по єдності Альянсу.
Ще один напрям — диверсії далеко від російських кордонів.
Москва вже демонструвала можливість проводити саботажні операції в різних частинах Європи, а наступна провокація, за оцінкою експертів, потенційно може бути розрахована вже не лише на матеріальні збитки, а й на людські жертви.
Окремим інструментом залишаються кібератаки. Їх складно швидко пов'язати з конкретною державою, хоча наслідки можуть бути масштабними — від паралічу роботи біржі чи великого аеропорту до удару по системі охорони здоров'я.
За певних обставин масштабна кібератака може стати підставою для застосування механізму колективної оборони НАТО. Проблема полягає у швидкому встановленні винуватця та визначенні того, якою саме має бути відповідь Альянсу.
Водночас європейські чиновники наголошують, що наразі немає доказів підготовки Росією звичайного військового вторгнення до країни НАТО або Балтії. Описані варіанти є сценаріями, які аналізують західні експерти, а не підтвердженим планом Кремля.
