Із квітня 2026 року російська пропагандистська влада перейшла до режиму жорсткої економії. Причиною стало різке збільшення військових витрат на тлі дефіциту державного бюджету, який, за наведеними виданням даними, сягнув 5,5 трлн рублів.
Фінансування нецільових бюджетних напрямів, за інформацією Bloomberg, могли скоротити на 35%. Федеральним відомствам також доручили підготуватися до зменшення штатів на 15%.
Російський економіст і директор Європейського центру аналізу та стратегії CASE Дмитро Некрасов в інтервʼю для кремлівських ЗМІ пояснює ці рішення необхідністю компенсувати зростання військових витрат за рахунок цивільних статей бюджету.
За його словами, російський бюджет на 2026 рік формували виходячи з припущення, що війна завершиться в середині року.
З цих причин подальшого збільшення військового фінансування не закладали.
«Фінансовий план на цей рік будувався з припущень, що війна закінчиться в середині року. І тому бюджет на 2026 рік був закладений без збільшення, умовно кажучи, військових витрат — він виходив із того, що воюємо пів року», — сказав Некрасов.
Однак цей сценарій не реалізувався. Військові витрати Росії у 2026 році, за оцінкою економіста, будуть значно більшими за початкові розрахунки, а наступного року можуть надалі суттєво зрости.
Мінфін РФ шукає гроші в інших статтях бюджетуЗростання витрат на війну створює додатковий тиск на цивільні напрямки. Фінансовий блок російського уряду намагатиметься скоротити видатки, які не пов’язані з війною. Водночас реалізувати скорочення на 35% для всіх невоєнних сфер буде складно. Значна частина соціальних видатків належить до захищених статей бюджету, які влада не може просто скоротити на третину.Некрасов вважає заявлені масштаби секвестру радше максимальним планом Мінфіну РФ. Його реалізація залежатиме від того, наскільки російській владі вдасться протистояти лобістам окремих галузей та відомств.
При цьому проблема російського бюджету вже виходить за межі окремих скорочень. За словами економіста, фактичний дефіцит приблизно вдвічі перевищує запланований рівень.
Москва може компенсувати нестачу коштів за рахунок державних запозичень. Іншим варіантом залишається скорочення цивільних витрат,
а в крайньому разі — емісійне фінансування.
«Очевидно, що дефіцит бюджету довгостроковий, він наростає, військові витрати дедалі більші. Це можна або вирішувати із запозиченнями, що вони робитимуть у першу чергу, або вирішувати скороченням інших видатків, що вони теж робитимуть», — пояснив Некрасов.
Паралельно змінюється поведінка російських вкладників. Втім, говорити про масове вилучення коштів із банків поки передчасно. За словами Некрасова, загальний обсяг грошей населення на рахунках російської банківської системи продовжує зростати. Проте темпи цього зростання різко сповільнилися.
У 2024 році обсяг коштів населення на рахунках збільшився приблизно на 27–30%. Від початку 2026 року приріст становить лише близько 2%. При цьому нараховані за депозитами відсотки могли становити близько 4–4,5%. Тобто частина коштів, яка раніше залишалася в банках, фактично переміщується в інші фінансові інструменти.
Найпомітнішим напрямом такого перетоку став фондовий ринок.
Понад 2 трлн рублів пішли на фондовий ринокЗа оцінкою Некрасова, від початку 2026 року на російський фондовий ринок перетекло понад 2 трлн рублів.
Приблизно 400 млрд рублів із цієї суми населення безпосередньо спрямувало в державні облігації. Таким чином, росіяни частково замінюють банківські депозити інвестиціями у цінні папери. Однією з причин є вища потенційна дохідність таких інструментів.
Окремо економіст звернув увагу на зростання обсягу готівки в обігу. На його думку, це не обов’язково свідчить про те, що населення масово забирає гроші з банків. Причина може бути пов’язана зі змінами у розрахунках. Зокрема, перебої з мобільним інтернетом та проблеми з оплатою банківськими картками змушують бізнес і споживачів частіше використовувати готівку. Водночас підприємства стали менше здавати готівкову виручку до банків, що також збільшує її обсяг в економіці.
Російські гроші можуть знову піти за кордонЩе одним наслідком зміни фінансових умов може стати новий відтік російського капіталу за кордон. Після початку повномасштабної війни Росії проти України росіяни активно переводили кошти до іноземних банків. Пізніше цей процес змінився, а обсяги коштів на закордонних рахунках скорочувалися.
Тепер ситуація може розвернутися через зниження ставок у Росії та зміну привабливості іноземних активів.
Ключова ставка російського Центробанку протягом останнього року знижувалася, що позначається і на дохідності банківських депозитів. Одночасно для росіян зменшується перевага зберігання коштів усередині країни порівняно з альтернативними вкладеннями в інших юрисдикціях та валютах.
За словами Некрасова, особливо сильним стимулом для виведення капіталу може стати подальше падіння рубля.
«Якщо девальваційні очікування реалізовуватимуться, тобто буде ослаблення рубля, це ще більше підштовхуватиме до переведення грошей у закордонні банківські системи», — сказав Некрасов.
То ж російські економісти прямо визнають проблеми всередині РФ: влада одночасно стикається з кількома фінансовими проблемами, зокрема, військові витрати перевищують початкові плани, бюджетний дефіцит зростає, а темпи накопичення коштів населення в банках падають.
Щоб утримати бюджетний баланс, Кремлю доводиться шукати гроші в цивільних видатках, державних запозиченнях та інших джерелах фінансування.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
