Одна країна досі може заблокувати рішення решти 26 членів Євросоюзу — саме цей принцип одностайності в зовнішній політиці тепер намагаються змінити 11 держав блоку.
Про це йдеться в листі, адресованому верховній представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, пише Euronews у вівторок, 1 вересня.
Свої підписи під документом поставили Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція. Німеччина, найбільша країна-член, очолює зусилля з реформування зовнішньої політики блоку.
Читайте також:
Євросоюз наступного тижня повернеться до підготовки відкриття кластерів для України і Молдови — ЗМІ Автори листа наголошують, що не відмовляються від консенсусу як принципу, однак вважають, що нинішня практика все частіше заважає, а не допомагає ухвалювати рішення.
«Культура консенсусу в Союзі є важливим джерелом його легітимності. Тому ми й надалі прагнемо консенсусу, де це можливо. Але ми також маємо переконатися, що ця культура консенсусу сприяє спільним діям, а не заважає їм — інакше в нас буде легітимність, але не буде сили»,
— йдеться в документі.
Досвід, що спонукав до цього кроку, накопичувався роками — насамперед за 16-річного правління угорського прем'єра Віктора Орбана. До втрати влади в квітні він неодноразово застосовував право вето, щоб домогтися поступок для себе. Найгучніший випадок стався на початку цього року, коли Орбан раптово заблокував уже узгоджену лідерами ЄС позику Україні в €90 млрд — прив’язавши це рішення до непов’язаної суперечки навколо нафтопроводу Дружба.
Читайте також:
«Передбачуваний кінець брехні Орбана». Сибіга відреагував на закриття угорськими правоохоронцями справи проти інкасаторів Ощадбанку Спираючись саме на цей досвід, підписанти сформулювали п’ять принципів, які, на їхню думку, мають лягти в основу оновленої зовнішньої політики ЄС:
- дотримуватися принципів щирої співпраці та взаємної солідарності,
- частіше застосовувати конструктивне утримання замість вето,
- не пов’язувати зовнішньополітичні рішення з питаннями, що не мають до них стосунку,
- вивчити можливості переходу від принципу одностайності до кваліфікованої більшості в межах чинних договорів ЄС,
- а також вимагати від тих, хто має намір заблокувати такий перехід, наводити вагомі й обґрунтовані причини.
Залежить лише від нас, чи втілимо ми їх у життя», — наголошують автори листа.
У Брюсселі давно точиться дискусія про активацію так званої «пасерельної клаузули» (стаття 31 установчих договорів), яка дала б змогу перейти від одностайного до кваліфікованого голосування — тема набула ваги ще після початку війни Росії проти України. Перехід можна було б здійснювати поступово, справа за справою: наприклад, Німеччина й сама наразі не хоче застосовувати принцип одностайності щодо торгівлі з ізраїльськими поселеннями.
Читайте також:
Сербія може скасувати безвізовий режим з Росією заради вступу до Євросоюзу Прихильники реформи вважають, що вона пришвидшить ухвалення рішень, тоді як опоненти побоюються втрати демократичної легітимності — особливо малі країни, які розглядають вето як останній засіб захисту власних інтересів проти впливу більших держав. Показово, що жодна з країн Балтії ініціативу не підписала.
Сама ідея містить внутрішню суперечність: перехід від одностайності до кваліфікованої більшості формально сам вимагає одностайного схвалення — а отже, будь-який противник реформи теоретично може заблокувати саму спробу її ухвалити. У листі це визнають і закликають до «змістовних» консультацій заради компромісу.
Прагнення реформувати зовнішню політику ЄС активізувалося саме після поразки Орбана — багато хто в Брюсселі вважає це унікальним шансом, який може зникнути, якщо на президентських виборах у Франції наступного року переможе євроскептикиня Марін Ле Пен. Паралельно Німеччина та Франція вже запропонували інший план — посилити роль Каї Каллас, але одночасно поставити її під пряме керівництво голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
