Приплив короткострокового іноземного капіталу в турецькі активи досяг приблизно $75 млрд, створивши нову дилему для влади країни: ці кошти підтримують ліру та валютні резерви, однак їхній швидкий відтік здатний спровокувати різке послаблення національної валюти. Уряд Туреччини розглядає можливість оподаткування частини таких інвестицій, повідомив Bloomberg 2 вересня.
Іноземних інвесторів приваблює ключова процентна ставка Туреччини на рівні 37%, яка залишається однією з найвищих у світі. Значна частина капіталу надходить у межах стратегії carry trade, коли інвестори залучають дешевше фінансування в інших валютах і вкладають кошти в активи країн із високими процентними ставками.
За оцінкою головного економіста QNB Turkey Еркіна Ішика, близько $10 млрд іноземного капіталу розміщено в турецьких фондах грошового ринку, а ще приблизно $65 млрд — у валютних форвардах.
Разом із коштами місцевих інвесторів концентрація капіталу в короткострокових інструментах стала настільки значною, що турецька влада почала шукати способи зменшити ризики раптового виходу інвесторів.
Туреччина розглядає новий податокОдним із можливих рішень може стати запровадження податку на доходи фондів грошового ринку. За даними аналітичної платформи Fon Turkey, такі фонди зараз акумулюють близько 3 трлн турецьких лір, або $62 млрд.
Потенційний податок має стосуватися внутрішніх та іноземних інституційних інвесторів, прибутки яких, на відміну від доходів приватних вкладників, наразі не оподатковуються.
Міністерство фінансів та Центральний банк Туреччини офіційно можливі зміни поки не коментували.
За оцінкою Ішика, метою такого рішення може бути обмеження швидкого відтоку коштів і зниження ризику різких валютних коливань. Податкова політика водночас здатна зробити короткострокові інструменти менш привабливими та стимулювати перехід капіталу до довгострокових активів.
Раніше турецька влада вже намагалася зробити carry trade менш односторонньою ставкою, допускаючи більшу волатильність валютного курсу.
Дохідність carry trade почала знижуватисяУ серпні влада допустила дещо швидше послаблення турецької ліри. За оцінкою стратега Goldman Sachs Камакші Тріведі,
це скоротило місячну дохідність carry trade до менш ніж 1% — приблизно вдвічі нижче за рівень, який інвестори отримували минулого року.
Попри це, турецькі активи залишаються одними з найприбутковіших серед ринків, що розвиваються. За даними Bloomberg, з початку 2026 року інвестиції в ліру принесли близько 11,2% доходу. Вищі показники зафіксовані лише в Бразилії, Аргентині та Колумбії.
Навіть якщо до кінця року процентну ставку знизять на очікувані ринком 200 базисних пунктів, вона все одно залишатиметься однією з найвищих у світі.
«Гарячі гроші» одночасно допомагають ТуреччиніРізке обмеження короткострокових інвестицій створює для турецької влади окремий ризик. Приплив іноземного капіталу допоміг країні відновити валютні резерви та підтримати ліру, стабільність якої є важливою складовою боротьби з інфляцією.
Голова Центрального банку Туреччини Фатіх Карахан раніше заявляв, що не схильний характеризувати нинішній приплив «гарячих грошей» як небезпечний.
Влада також намагається не спровокувати відтік заощаджень самих турків. Високі процентні ставки та поступове зміцнення ліри в реальному,
тобто скоригованому на інфляцію, вимірі стимулюють населення зберігати кошти в національній валюті замість доларів.
Центробанк уже дещо пом’якшив фінансові умови, повернувши фінансування банків за основною ставкою 37% замість підвищеної ставки у 40%, яку застосовували після початку війни з Іраном. Це посилило очікування можливого зниження ставки вже у вересні.
Стратег Aviva Investors Нафез Зук вважає, що саме запровадження податку навряд чи спричинить масштабний вихід іноземних інвесторів, оскільки зміни стосуватимуться лише окремої частини потоків. Значно більшим ризиком, на його думку, може стати передчасне зниження процентних ставок за відсутності переконливих сигналів уповільнення інфляції.
Для турецької влади ключовим завданням стає пошук балансу: зменшити залежність фінансового ринку від короткострокового спекулятивного капіталу, не втративши при цьому приплив коштів, який підтримує ліру та валютні резерви країни.