Попри невеликі розміри, тихоокеанські острівні держави відіграють дедалі важливішу роль у стратегічному суперництві між США та Китаєм в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Для Пекіна ці країни мають стратегічне значення, оскільки їхнє зближення з Китаєм може допомогти обмежити військову присутність США в регіоні та посилити тиск на Тайвань.
Китайська влада останніми роками активно розширює свій вплив серед тихоокеанських острівних держав. Пекін прагне стати для них ключовим торговельним та інвестиційним партнером, зміцнюючи таким чином свої економічні й політичні позиції.
Одним із прикладів такого зближення є Соломонові Острови, з якими Китай уклав угоду про безпекову співпрацю. Домовленість викликала занепокоєння США та їхніх союзників через можливість посилення китайської військової присутності в південній частині Тихого океану.
Китайські військові кораблі також заходили до портів Вануату. Для Пекіна розвиток відносин із цією острівною державою створює додаткові можливості для зміцнення своїх позицій у регіоні.
Окремий напрямок китайської дипломатії — Острови Кука, з якими Пекін підтримує всеосяжне стратегічне партнерство.
Таким чином, невеликі острівні держави поступово опиняються в центрі геополітичного суперництва двох найбільших держав світу. Для США збереження впливу в Тихому океані стає важливим елементом регіональної безпеки, тоді як Китай прагне закріпити тут власні економічні, дипломатичні та безпекові позиції.
