Станом на 8 вересня 2026 року сукупні витрати Росії на армію та закупівлю озброєнь від початку повномасштабної війни перевищили 57,1 трлн рублів, або близько $660 млрд за поточним офіційним курсом. Паралельно українські удари по нафтопереробній, транспортній та іншій інфраструктурі посилюють економічні наслідки війни.
За розрахунками німецького дослідника Яніса Клюге на основі даних російського Мінфіну, лише в першому півріччі 2026 року Росія спрямувала на армію та виробництво озброєнь 10,687 трлн рублів. Це на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Порівняно з 2024 роком військові витрати збільшилися на 65%, із 2023 роком — на 145%, а з першим роком повномасштабної війни — на 285%. Відносно довоєнного 2021 року фінансування армії зросло більш ніж у п’ять разів.
При цьому близько двох третин військових видатків залишаються засекреченими. Із 10,687 трлн рублів, витрачених у першому півріччі, за відкритими статтями пройшли 3,546 трлн рублів, тоді як ще 7,141 трлн рублів припали на закриті бюджетні статті.
Удари по НПЗ скорочують переробку нафти7 вересня безпілотники атакували підприємство «ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез» у Пермі — один із найбільших нафтопереробних заводів Росії потужністю понад 13 млн тонн нафти на рік.
Підприємство виробляє бензин, дизельне та авіаційне паливо, мазут, бітум та іншу нафтопродукцію і вже раніше зазнавало атак. Після удару 21 серпня на заводі, за даними ASTRA, могла бути пошкоджена установка первинної атмосферно-вакуумної перегонки нафти.
Загалом наслідки атак на російську нафтопереробку стають дедалі помітнішими. За даними Energy Aspects, у серпні російські НПЗ переробляли близько 3,8 млн барелів нафти на добу проти 5 млн барелів роком раніше.
На тлі проблем із внутрішньою пропозицією пального Росія була змушена вживати заходів для стабілізації ринку, зокрема обмежувати експорт нафтопродуктів та шукати додаткові джерела постачання.
Російські аеропорти закривали майже тисячу разів за місяцьСуттєвих втрат зазнає і цивільна авіація. У серпні російські аеропорти 993 рази тимчасово припиняли роботу через загрозу атак безпілотників.
Обмеження протягом місяця запроваджували у 32 аеропортах, зокрема в московському регіоні та поблизу Санкт-Петербурга. Кількість тимчасових закриттів більш ніж на третину перевищила липневий показник.
За три літні місяці було зафіксовано 2182 випадки тимчасового припинення роботи аеропортів,
тоді як за весь 2025 рік їх було 1923.
Додатковою проблемою для російської авіації залишається стан парку SSJ-100. «Аерофлот» попередив про ризик поступового виведення частини цих літаків з експлуатації, якщо держава не профінансує заміну іноземних двигунів SaM-146 на російські ПД-8.
За наведеними оцінками, ремоторизація одного літака може коштувати 2,1–2,3 млрд рублів. Потреба виникла після того, як французька Safran у 2022 році припинила участь у спільному підприємстві з російською ОДК, яке забезпечувало виробництво та обслуговування частини компонентів SaM-146.
Росія може посилити контроль над світовим ринком урануОкремим ризиком для західних країн залишається російська присутність у глобальній ядерній галузі. За прогнозом CSA, до 2040 року Росія може контролювати до 36% світових виробничих потужностей із видобутку урану.
У самій Росії у 2024 році видобували близько 5% світового обсягу урану, однак російські компанії контролюють значні виробничі активи за кордоном. Зокрема, дочірня структура «Росатома» Uranium One має активи в Казахстані, а також розвиває проєкти в Африці.
Зростання російської частки може посилити залежність країн, які планують розширювати атомну генерацію, від контрольованих Москвою поставок сировини та послуг ядерного паливного циклу.
Китайську компанію пов’язали з постачанням сировини для російських дронівЩе одним напрямом санкційного тиску можуть стати поставки компонентів для російського військово-промислового комплексу через треті країни.
За оприлюдненими даними, китайська державна Jilin Chemical Fiber Group поставила до Росії 46 тонн поліакрилонітрилу — сировини, яка використовується для виробництва вуглецевого волокна.
Отримувачем називають «Алабуга-Волокно», дочірнє підприємство «Росатома» в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані. Вуглецеве волокно використовується, зокрема, у виробництві ударних безпілотників типу «Герань», створених на основі іранських Shahed.
За оцінками, зазначеного обсягу сировини могло вистачити приблизно на 1300 ударних дронів. Китай заперечує постачання компонентів для російських ударних БПЛА, а «Росатом» заявляє про дотримання законодавства. Водночас такі поставки можуть стати аргументом для розширення вторинних санкцій проти компаній,
які сприяють роботі російського військово-промислового комплексу.
Статки найбагатших росіян скоротилися майже на $20 млрдЕкономічний тиск відображається і на вартості великих приватних активів. Сукупні статки 18 найбагатших росіян, включених до Bloomberg Billionaires Index, від початку 2026 року скоротилися майже на $20 млрд — до $263,28 млрд.
Одночасно погіршуються очікування щодо економічного зростання. У вересневому макроекономічному опитуванні російського Центробанку прогноз збільшення ВВП у 2026 році знижено до 0,5%, тоді як у 2024 році економіка зросла на 4,9%.
Середня ключова ставка у 2026 році очікується на рівні близько 14,5%, що зберігає високу вартість кредитування для компаній і стримує приватні інвестиції. Поєднання значних військових видатків, санкційних обмежень, високих ставок та втрат інфраструктури збільшує навантаження на російську економіку навіть за відсутності різкого падіння ВВП.
