Рішення Великої Британії запровадити санкції проти ізраїльських поселень на окупованому Західному березі спричинило різку реакцію Ізраїлю, але Вашингтон цього разу не виступив із жорсткою критикою Лондона.
Ізраїль оголосив про закриття британської дипломатичної місії, яка працює з палестинцями, а також про висилку британських військових представників із міжнародної координаційної бази поблизу Гази. Крім того, майже десятку британських депутатів із лівого крила парламенту заборонили в’їзд до Ізраїлю.
Британський уряд пояснив санкції необхідністю зупинити руйнування перспективи створення незалежної палестинської держави. Лондон також звинуватив ізраїльський уряд у тому, що він заплющує очі на насильство поселенців проти палестинців. До заборони торгівлі товарами з поселень планували приєднатися ще близько 11 переважно європейських країн. Це посилило питання про те, чи стане США традиційно дипломатичним захисником Ізраїлю та чи засудить британські санкції.
Напередодні посол США в Ізраїлі Майк Гакабі припускав, що Вашингтон може запровадити санкції або інші заходи проти Британії. Водночас він визнавав, що не знає, якими саме вони можуть бути, і не обговорював це питання з президентом Дональдом Трампом.
Рубіо також зазначив, що Британія заздалегідь повідомила США про свої плани. За його словами, Вашингтон поділяє мету збереження стабільності в регіоні та не хоче нового сплеску насильства на Західному березі.
Ситуація показує, що питання ізраїльських поселень дедалі сильніше впливає на відносини між Ізраїлем, європейськими країнами та США. Подальша реакція Вашингтона може визначити, наскільки далеко країни Заходу готові зайти у тиску на Ізраїль.
Аріна Щукіна, студентка Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченко.
