Через двадцять років після створення «Альянсу за зелену революцію в Африці» результати сільськогосподарської стратегії, підтриманої, зокрема, Фондом Гейтса, викликають дискусію про продовольчу незалежність континенту.
Нещодавній аналіз «Реквієм за зеленою революцією в Африці» (Requiem for the Green Revolution in Africa), заснований на даних ФАО, зазначає зростання кількості людей, які страждають від недоїдання, на 58% у 13 пріоритетних країнах Альянсу з 2006 року.
Цей факт сам по собі не дозволяє покладати провину за зростання голоду на сільськогосподарські програми, що фінансуються приватними фондами. Конфлікти, кліматичні потрясіння, інфляція цін на продовольство, бідність, зростання населення та нерівність у доступі до ринків чинять сильний тиск на продовольчу безпеку.
Однак розрив між початковими амбіціями та наявними результатами ставить під сумнів ефективність моделі, яка значною мірою ґрунтується на комерційному насінні, синтетичних добривах та ринково орієнтованому виробництві.
Двадцять років обіцянок і обмежених результатівАльянс за «зелену революцію» в Африці,
відомий під абревіатурою AGRA, був створений у 2006 році за підтримки Фонду Білла та Мелінди Гейтс і Фонду Рокфеллера. Його метою було надання підтримки дрібним африканським фермерам, поліпшення доступу до насіння, добрив, кредитів, інфраструктури та ринків збуту.
Заявлена мета була амбітною: значно підвищити врожайність і доходи сільського господарства, одночасно знизивши рівень продовольчої нестабільності. Однак, згідно з нещодавньою оцінкою, що охоплює 13 країн, у яких організація зосередила свою діяльність, врожайність основних продовольчих культур зросла лише на 25% у період з 2006 по 2024 рік, тобто приблизно на 1,2% на рік.
Критики програми вважають таке зростання недостатнім з огляду на поставлену мету подвоїти врожайність. Дані також показують, що використання добрив збільшилося більш ніж удвічі, а площі оброблюваних земель зросли на 46%, при цьому зростання продуктивності сільського господарства не встигало за цими темпами.
Голод поширюється в цільових країнахНайбільш вражаючі цифри стосуються недоїдання. У 13 досліджених країнах кількість людей, які страждають від хронічного недоїдання,
за оцінками, збільшилася з приблизно 94,6 млн у період 2004–2006 років до 149,6 млн у період 2022–2024 років, що відповідає зростанню на 58%.
До цих країн належать, зокрема, Кенія, Танзанія, Уганда, Руанда, Ефіопія, Нігерія, Гана, Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Малаві, Мозамбік і Замбія.
Як повідомляє Le Monde Diplomatique, глави держав і урядів Африканського союзу, які зібралися в Малабо (Екваторіальна Гвінея) у 2014 році, взяли на себе зобов’язання «покінчити з голодом» до 2025 року.
Для досягнення цієї мети вони рекомендували «прискорити зростання сільського господарства, щонайменше подвоївши» рівень продуктивності, зокрема за рахунок використання засобів виробництва: добрив, пестицидів і так званих «поліпшених» насінин. Такий підхід з 2006 року просуває також впливовий Фонд Білла та Мелінди Гейтс (BMGF) під гаслом «Альянсу за зелену революцію в Африці» (AGRA). Результат: у регіонах, які прийняли цю модель, рівень голоду зріс.
Традиційні культури відійшли на другий планДискусія також стосується напрямків виробництва, що заохочуються. Аграрна політика, натхненна «зеленою революцією»,
часто віддавала перевагу кукурудзі, рису та деяким товарним культурам, із використанням поліпшених сортів та закуплених засобів виробництва. Така орієнтація, можливо, сприяла доступу до ринків і технологій для деяких виробників.
Однак вона також викликала критику, зокрема коли призвела до скорочення частки проса, сорго, бобових, коренеплодів та бульбоплодів. Тим часом ці культури мають життєво важливе значення в багатьох регіонах завдяки своїй відносній посухостійкості, поживній цінності та пристосованості до місцевих методів ведення сільського господарства.
Аналіз, представлений у Дакарі, показує, що врожайність кукурудзи зросла приблизно на 40%, але при цьому площі, зайняті під її вирощування, збільшилися на 71%. Водночас, згідно з даними Off Investigation, врожайність проса, коренеплодів і бульбоплодів, а також арахісу, згідно з наведеними даними, знизилася.
ГМОПитання про генетично модифіковані організми посідає особливе місце в цій стратегії. Розслідування Reporterre нагадує, що фінансування досліджень у сфері генетично модифікованого насіння, призначеного для Африки,
у період з 2001 по 2022 рік становило щонайменше 400 мільйонів доларів, з яких 223 мільйони надійшли від Фонду Гейтса.
Reporterre підкреслює, що більшість проєктів не призвела до появи продуктів, які б дійсно надходили у продаж або широко застосовувалися фермерами. Згідно з проєктом mBio, цитованим у розслідуванні, 60% державних дослідницьких проєктів на континенті було припинено.
Джоева Шон Рок, дослідниця з Кембриджського університету, так формулює одну з проблем: «Проєкти часто організовуються виходячи з того, що може запропонувати приватна компанія — а не обов’язково з того, що потрібно або чого хочуть африканські фермери, — і тому можуть призводити до невідповідних пріоритетів».
Прихильники біотехнологій та поліпшених сортів насіння заперечують, що сільськогосподарські інновації, як і раніше, необхідні в умовах кліматичних змін, навали шкідників та низької врожайності. Зокрема, Африканський фонд сільськогосподарських технологій виступає за «процвітаючу та продовольчо забезпечену Африку, де засоби до існування дрібних фермерів трансформуються завдяки інноваційним сільськогосподарським технологіям».
Ця позиція підкреслює, що ефективність сільського господарства залежить також від іригації, доріг, систем зберігання, страхування, доступу до кредитів та стабільної державної політики. Таким чином, технології є лише одним із багатьох інструментів, і їхня ефективність варіюється залежно від регіону, культур та економічних умов.
Думки, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають точку зору Epoch Times
