Китайська влада застосовує обмеження на виїзд із країни до правозахисників, активістів та інших людей, яких вважає політично чутливими. У деяких випадках громадянам відмовляють у видачі або продовженні паспортів, а в інших — безпосередньо забороняють залишати країну.
Державний департамент США у звіті про права людини в Китаї зазначав, що китайська влада контролює закордонні поїздки та використовує відмови у видачі паспортів і прикордонні обмеження щодо дисидентів, правозахисників та активістів. За даними відомства, правоохоронці нерідко посилаються на загрозу «національній безпеці», не надаючи детальних пояснень.
Серед тих, хто зазнає таких обмежень, є правозахисники та прихильники Фалуньгун — духовної практики, яку компартія Китаю заборонила у 1999 році та прихильників якої, за даними правозахисних організацій і урядів інших країн, систематично переслідує.
Правозахисника не пустили до тяжкохворої донькиОдин із найбільш показових випадків — історія китайського правозахисника та колишнього адвоката Тана Цзитяня.
У червні 2021 року китайські прикордонники не дозволили йому вилетіти з Фучжоу до Японії,
де його 25-річна донька перебувала в лікарні у критичному стані через туберкульозний менінгіт та пов'язані з хворобою ускладнення. Тан мав японську візу та намагався домогтися скасування заборони на виїзд з гуманітарних причин.
На кордоні йому повідомили, що заборона була встановлена Пекінським муніципальним управлінням громадської безпеки, а його виїзд нібито міг «зашкодити національній безпеці». Водночас конкретних пояснень щодо того, чому поїздка до тяжкохворої дочки становила б загрозу, влада не надала.
Тан Цзитянь раніше працював адвокатом і захищав людей у справах, пов'язаних із правами на землю, свободою віросповідання, свободою слова та іншими питаннями. У 2010 році його позбавили адвокатської ліцензії. Після цього він продовжив правозахисну діяльність, через що неодноразово зазнавав затримань, нагляду та обмежень на пересування.
Він не зміг попрощатися з донькоюПопри спроби домогтися дозволу на виїзд, Тан так і не зміг потрапити до Японії. Його донька Тан Чженці померла 20 лютого 2024 року після майже трьох років боротьби з ускладненнями, спричиненими туберкульозом.
Батько не зміг бути присутнім і на її похороні в Токіо 2 березня 2024 року. За даними Front Line Defenders, на той момент він перебував під вартою або під суворим контролем китайської влади.
Правозахисна організація також повідомляла, що в грудні 2021 року Тана затримали дорогою на захід до Міжнародного дня прав людини, організований представництвом ЄС у Китаї. Він провів під таємним ув'язненням понад рік і був звільнений у січні 2023 року. У листопаді 2023 року його знову перестали бачити після того, як він вирушив на похорон родича.
Історія Тана Цзитяня є одним із прикладів ширшої практики обмеження міжнародних поїздок для китайських правозахисників. Водночас масштаби застосування таких обмежень різняться залежно від категорії людей і політичної ситуації. Державний департамент США зазначав, що подібні заборони стосувалися не лише активістів, а також їхніх родичів та представників окремих релігійних і етнічних груп.
