Через війну російським фермерам стає все важче продавати зібране цього сезону зерно. Російські ЗМІ повідомляють, що фермери, які не можуть продати свій урожай або змушені продавати його значно нижче за собівартість, масово відмовляються сіяти зерно на наступний сезон. Ситуацію ще більше ускладнює нестача дизельного палива та необхідних засобів для сівби.
Російські фермери масово відмовляються сіяти зерно на наступний сезон
Нагадаємо, у липні-серпні Росія завдала інтенсивних ударів по порту Одеси, у тому числі по судах, що наближаються до порту, у спробі зупинити експорт зерна та іншої сільськогосподарської продукції з України. У відповідь Україна завдала ударів безпілотниками по російських зернових терміналах, балкерах та портовій інфраструктурі в Азовському та Чорному морях. Внаслідок цього експорт зерна з Росії, включаючи пшеницю, стикається з серйозними труднощами.
Через атаки безпілотників з середини липня припинено роботу портів Азовського моря, через які щомісяця на експорт відправлялося до 1,5 мільйона тонн російського зерна. У серпні зупинилися всі три зернові термінали порту Новоросійська,
через які щороку аграрії вивозили 25 млн. тонн зерна.
Також зупинка чорноморських портів, що паралізувала експорт російського зерна і залишила без заробітку фермерів, поставила під загрозу сівбу озимої пшениці, на яку припадає дві третини щорічних зернових зборів до РФ.
Як пише у своєму огляді аналітичний центр «СовЕкон», на початок вересня російські сільгоспвиробники посіяли 2,6 млн га озимих, включаючи 2,4 млн га пшениці, що на 25% нижче за середній рівень останніх років.
Експорт російського зерна у серпні та вересні, за оцінками «РадЕкону», впав до мінімумів з 2010 року — майже втричі порівняно із середніми для цих місяців обсягами. За останніми даними, експорт пшениці з Росії в липні-вересні 2026 року складе всього 5,4 млн т, що на 53% нижче за показники минулого року і на 58% менше середнього рівня за останні п'ять років. Це мінімальне вивезення за перший квартал сезону з 2010/11 років.
Експорт російського зерна у серпні та вересні впав до мінімумів з 2010 року. А внутрішні ціни на нього впали через надлишки нерозпроданого врожаю. «Поточні ціни на врожай 2026 року на десятки відсотків нижчі від собівартості.
При цьому паливо, що різко подорожчало, додатково погіршує економіку врожаю 2027 року», — пише «РадЕкон».
Опитування тисячі фермерів показує, що 26% сільгоспвиробників цього року вирішили повністю відмовитися від сівби пшениці озимої, а 32% готуються скоротити посівні площі. Лише 29% сіють у колишньому обсязі.
Сівба озимих цього року може бути «провалена», б'є на сполох президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський.
«Головний ризик – це відсутність грошей. І це набагато більше позначиться [на врожаї], ніж зниження технологічності та всі інші фактори. Просто нема на що купити необхідні ресурси, щоб відсіятися восени. Фізично нема на що. Зараз потрібно закуповувати ресурси для того, щоб осінню сівбу провести, а грошей немає», — пояснює Злочевський.
Гендиректор «СовЕкону» Андрій Сизов зазначає, що поки що немає ясного шляху до відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі. Це питання, зважаючи на все, тепер пов'язане з ширшими переговорами про удари по енергетичній інфраструктурі, а не з окремим морським перемир'ям.
У песимістичному сценарії незатребуваними можуть залишитися 35 млн.
тонн зерна врожаю поточного року, з них 22 млн. тонн — пшениці, оцінює Володимир Петриченко, гендиректор аналітичної компанії «ПроЗерно».
"Це вже не просто проблема, а катастрофічний сценарій, який здатний призвести до серйозної кризи всієї зернової індустрії" - зазначає він.
Слід зазначити, що альтернативні маршрути компенсують лише невелику частину обсягів, що випали. Для Росії основними альтернативами залишаються власні балтійські порти, а також термінали у Латвії та Литві. Російське зерно також може транспортуватися до Ірану через Каспійське море і залізницею до Центральної Азії, включаючи Південний Кавказ. Для України альтернатива – це Дунай та сухопутні маршрути. Додатково за цими напрямами кожна країна може вивозити лише близько 0,7-1,3 млн т зерна на місяць.
Труднощі з експортом із Чорного та Азовського морів призводять до того, що російське зерно продається за нижчими цінами на Південному Кавказі та в Центральній Азії, що, у свою чергу, витісняє казахстанське зерно з цих ринків.
Проблеми з експортом з Чорного та Азовського морів призводять до того, що російське зерно продається за нижчими цінами на Південному Кавказі та в Центральній Азії
У тому числі Іран став найбільшим покупцем російського зерна цього сільськогосподарського року. Зростання поставок обумовлено не тільки переорієнтацією російського експорту на Каспій, а й блокуванням Ормузької протоки, що паралізувала традиційні логістичні ланцюжки Ірану через Перську затоку.
Декілька тижнів тому різке обмеження експорту зерна з Росії та України призвело до зростання цін на пшеницю на світових ринках. Проте зараз ціни стабілізувалися. Загалом ціни на пшеницю на світових майданчиках знижувалися у період з 8 до 16 вересня 2026 року. На ринок вплинули новини про можливі переговори Росії та України щодо мораторію на удари по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі, а також вересневий звіт Мінсільгоспу США (USDA).
У звіті світові запаси пшениці та кукурудзи на кінець сезону 2026/27 оцінені вище за очікування ринку.
