У Дагестані та серед представників дагестанської діаспори продовжують діяти рухи, які виступають за самовизначення народів Північного Кавказу та вихід республіки зі складу Російської Федерації. Питання незалежності набуло нової уваги після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли антивоєнні виступи в Дагестані привернули міжнародну увагу.
Водночас вимоги окремих активістів не можна ототожнювати з позицією всього населення Дагестану. Республіка залишається поки що суб'єктом Російської Федерації, а достовірних незалежних даних про підтримку її відокремлення серед жителів немає.
Рух за незалежність Дагестану: хто виступає проти влади Москви
Одним із представників руху за незалежність Дагестану є Умар Хітінав. У вересні 2025 року він разом із громадською активісткою Заремою Гасановою опублікував у дослідницькому центрі Jamestown Foundation аналітичний матеріал про суперечності між Москвою та Дагестаном.
Автори стверджують, що російське вторгнення в Україну загострило давні проблеми у відносинах федеральної влади з республікою. Серед них — обмеження політичної самостійності, питання збереження національних мов і залучення місцевих жителів до війни.
У липні 2025 року Зарема Гасанова в інтерв'ю The Moscow Times відкрито висловилася за незалежний Дагестан.
Активістка заявила, що хотіла б бачити свою батьківщину демократичною державою, де люди не бояться висловлювати власні погляди, а релігія та традиції співіснують із громадянськими свободами.
Ці заяви свідчать про існування організованого руху за незалежність, однак не дають підстав стверджувати, що його підтримує більшість дагестанців.
Протести проти мобілізації стали викликом для Кремля
У вересні 2022 року Дагестан став одним із центрів протестів проти оголошеної Володимиром Путіним мобілізації.
У столиці республіки Махачкалі люди виходили на вулиці, виступали проти відправлення чоловіків на війну в Україну та вступали в сутички з поліцією.
За інформацією Reuters від 25 вересня 2022 року, під час протестів у Махачкалі затримали щонайменше 100 осіб.
Особливо помітною була участь жінок, які вимагали припинити мобілізацію своїх чоловіків і синів.
У квітні 2025 року Amnesty International опублікувала розповідь Зареми Гасанової про ті події. За її словами, під час розгону демонстрацій поліцейські застосовували насильство до учасниць протестів.
Водночас ці виступи були насамперед протестами проти мобілізації та війни. Їх не слід вважати безпосереднім доказом масової підтримки незалежності Дагестану.
Дагестан — республіка багатьох народів
На відміну від низки інших національних республік Росії, Дагестан не має одного етносу, який становить абсолютну більшість населення.
Тут проживають аварці, даргинці, кумики, лезгини, лакці, табасаранці та представники багатьох інших народів.
Зарема Гасанова в інтерв'ю The Moscow Times наголошувала, що в Дагестані співіснують понад 30 етнічних груп зі своїми мовами, культурою та традиціями.
Саме тому питання незалежності пов'язане не лише з можливим виходом зі складу Росії, а й із майбутнім державним устроєм, представництвом різних народів та гарантіями їхніх прав.
Прихильникам самостійності необхідно виробити спільне бачення того, як могла б функціонувати багатонаціональна держава.
Економічні проблеми посилюють невдоволення
Крім політичних питань, у Дагестані залишаються невирішеними проблеми комунальної інфраструктури та якості державного управління.
У червні 2025 року дослідницький центр PSCRP опублікував аналіз протестної активності в республіці. За його даними, місцеві жителі регулярно виходили на стихійні акції через перебої з водопостачанням та електроенергією.
Протестувальники перекривали дороги, вимагаючи від місцевої влади розв'язання комунальних проблем.
Моніторинг Українського інституту стратегічних досліджень, оприлюднений у березні 2026 року, також зафіксував соціально-економічні суперечності в регіоні. Зокрема, у Каспійську жителі окремих вулиць майже тиждень залишалися без централізованого водопостачання.
Проте економічне невдоволення не обов'язково перетворюється на підтримку відокремлення від Росії. Частина громадян може вимагати покращення умов життя, не підтримуючи зміну державних кордонів.
Незалежність Дагестану обговорюють на міжнародному рівні
Представники національних рухів народів Росії намагаються привернути увагу міжнародної спільноти до питань самовизначення.
У червні 2026 року представник чеченського національно-визвольного руху Джамбулат Сулейманов в інтерв'ю виданню Prevention of Torture заявив про співпрацю з представниками кількох народів і регіональних рухів, зокрема дагестанських.
За його словами, учасники цієї коаліції виступають проти політики Путіна та розглядають незалежність або справжнє самоврядування як можливі варіанти майбутнього своїх регіонів.
Водночас ці заяви відображають позицію учасників коаліції, а не офіційну позицію органів влади Дагестану.
Чи можливий незалежний Дагестан?
Станом на вересень 2026 року Дагестан залишається у складі Російської Федерації. Підтверджених даних про підготовку офіційного референдуму щодо незалежності немає.
Подальший розвиток руху за самовизначення залежатиме від політичної ситуації в Росії, можливості вільного громадського обговорення та здатності представників різних народів Дагестану узгодити бачення майбутнього республіки.
Діяльність національних активістів засвідчує, що ідея незалежності Дагестану продовжує існувати. Однак питання про те, яку форму державного устрою підтримали б самі жителі республіки, залишається відкритим.
