У середу Європейський Союз зіткнувся зі зростаючою хвилею критики у зв’язку зі скасуванням санкцій щодо двох російських мільярдерів; деякі країни-члени ЄС заявили, що цей крок підриває одну з основ підтримки військових зусиль України та свідчить про те, що блок готовий піддатися шантажу.
Під тиском Франції та попри заклики України ЄС у вівторок ухвалив рішення скасувати заморожування активів та заборони на в’їзд щодо російсько-узбецького металургійного магната Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, співзасновника одного з найбільших російських конгломератів.
Як повідомили агентству Reuters три дипломати, Франція в неформальному порядку повідомила партнерам, що Азербайджан використовує справу про санкції щодо Усманова для чинення тиску на Париж у зв’язку з двома французькими громадянами, які утримуються там під вартою.
У середу президент Азербайджану Ільхам Алієв помилував громадянина Франції, засудженого за шпигунство; Париж назвав цей крок «гуманітарним жестом».
Наполегливі зусилля Франції щодо зняття санкцій з Усманова спонукали Люксембург вимагати такого ж ставлення до Фрідмана,
який подав позов на суму 16 мільярдів доларів проти цієї країни за заморожування його активів.
«ЧОРТІВСЬКА СКРИНЬКА ПАНДОРИ»
Білл Браудер, британський фінансист і противник президента Росії Володимира Путіна, заявив, що «кожен російський олігарх, який підпадає під санкції», тепер почне співпрацювати з «дрібними диктатурами по всьому світу», щоб отримати важелі впливу для скасування санкцій.
«Франція щойно відкрила страшенно небезпечну скриньку Пандори», — написав він у X.
За словами дипломатів, уряди інших країн вирішили, що у них практично немає іншого вибору, окрім як погодитися з вимогою Франції, яку Париж обґрунтував міркуваннями національної безпеки, в обмін на продовження санкцій щодо Росії, що стосуються близько 3 000 інших осіб та організацій, на наступні три роки.
Дипломати з низки країн висловили надію, що тривалий термін продовження не дозволить іншим країнам найближчим часом вжити аналогічних заходів. Франції вдалося просунути свою вимогу частково тому, що термін дії санкцій добігав кінця.
У рамках ЄС найрізкішу критику висловили країни Балтії. Латвія спочатку заблокувала це рішення,
але потім погодилася утриматися від голосування.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив агентству Reuters під час сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, що цей крок надсилає «дуже поганий сигнал у невідповідний час, коли Росія фактично посилює тиск на Україну».
Дипломати ЄС, які побажали залишитися анонімними, щоб обговорити внутрішні переговори, заявили, що невдоволення цим кроком широко поширене у всіх 27 країнах-членах блоку.
«Це, безумовно, не найславніший момент», — сказав один із них.
УКРАЇНА СТАВИТЬ ПІД СУМНІВ РІШЕННЯ ЄС
Владислав Власюк, уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики, заявив, що був шокований, дізнавшись про намір ЄС зняти санкції з двох мільярдерів.
«Я просто не міг у це повірити. Я справді не очікував такого повороту подій», — сказав він.
Він привітав продовження санкцій на три роки, але поставив запитання: «Чи справді варто виключати зі списку два імені такого масштабу?»
Відповідаючи на запитання про цей крок на пресбрифінгу в Брюсселі в середу, офіційний представник ЄС з питань зовнішньої політики Крістіан Віганд підкреслив рішення про продовження та заявив,
що блок продовжуватиме вводити нові санкції.
«Ми ухвалили 21 пакет санкцій. І паралельно з цим ми також працюємо над новим набором санкцій», — сказав Віганд.
Він заявив, що ЄС має намір посилити тиск на російський військово-промисловий комплекс та його «тіньовий флот» танкерів, що перевозять нафту й газ.
Служба ЄС із питань зовнішньої політики запропонувала внести до санкційного списку близько 1 600 нових об’єктів. Деякі дипломати висловили надію, що країни-члени ЄС оперативно схвалять ці доповнення, щоб продемонструвати прихильність блоку до санкцій.
Деякі дипломати поставили під сумнів пояснення Франції щодо її наполегливих спроб зняти санкції з Усманова. Французькі чиновники часто виглядали ніяково, відстоюючи свою позицію, і коли журналісти запитували їх, чи є справи, пов’язані з Азербайджаном, справжньою причиною цього кроку.
Один високопоставлений європейський чиновник заявив, що Париж значно втратив свій авторитет, що може ускладнити просування ініціатив всередині ЄС, оскільки Еммануель Макрон вступає в останні місяці свого президентського терміну.
Гунтрам Вольф, старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру «Брюгель», заявив, що цей крок не матиме істотного впливу на хід війни в Україні, але надсилає «дуже негативний сигнал про те, що ЄС готовий робити більш-менш сумнівні винятки в момент політичного тиску».
