Тегеран надіслав Вашингтону пропозицію із семи пунктів щодо припинення бойових дій і розблокування Ормузької протоки протягом тижня. Про це в Нью-Йорку, на полях Генасамблеї ООН, заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі. Ключова вимога: США мають повернутися до зобов'язань за червневим меморандумом, повідомляє El País.
Аракчі пояснив: «Якщо певні умови будуть виконані, наприкінці семи днів протока буде відкрита, а переговори відновляться». За його словами, «умови, які ми попросили виконати США, не нові». Міністр кілька разів повторив головне: «Умова Ірану для відкриття Ормузької протоки полягає в тому, щоб Сполучені Штати повернулися до своїх зобов'язань за меморандумом».
Пропозиція спирається на червневий меморандум США та Ірану з 14 пунктів. Серед іншого він передбачав повне зняття американської блокади з іранських портів, завершення війни на всіх фронтах, зокрема в Лівані, новий режим судноплавства протокою у співпраці з Оманом і скасування економічних санкцій проти Тегерана.
План передали через посередників, Пакистан і Катар. Як пише іранська преса,
головна перешкода для домовленості полягає в черговості кроків. Жодна зі сторін не хоче рухатися першою, бо боїться втратити важелі тиску на супротивника. У МЗС Ірану наполягають, що для відкриття протоки американцям замало розблокувати іранські порти: вони мають виконати й інші пункти червневої угоди.
Щодо термінів Аракчі висловився так: «Думаю, було б набагато краще, якби це сталося до проміжних виборів, але вирішувати американській адміністрації». Тегеран чекає відповіді й оптимістично оцінює перспективу порозуміння. Іранська сторона також повідомила, що показала пропозицію Китаю, і Пекін її нібито підтримав.
Жорсткіше висловився секретар Вищої ради національної безпеки Ірану генерал Мохсен Резаї. В ефірі державного телебачення він заявив, що США мають «чотири-п'ять днів» на виконання умов. На відміну від поступового механізму, про який говорив Аракчі, Резаї вимагає, щоб Вашингтон виконав «усі сім умов повністю й одночасно», і лише тоді Іран відкриє протоку та повернеться до переговорів. Якщо цього не станеться, Ісламська Республіка вирішить, яким буде її «наступний крок».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Замість ударів — економічний тиск: Axios про те, як США змінюють стратегію щодо Ірану
Генерал також відреагував на нові санкції США проти аеропортів і компаній, що обслуговують іранські авіалінії. Вони набули чинності в середу. Рейси іранських перевізників уже скасували Грузія, Оман, Азербайджан і ОАЕ, а також аеропорт Багдада. Резаї заявив: «Закликаю всі сусідні країни не втягуватися в авантюру США. Ця авантюра скоро закінчиться провалом». Він попередив, що Іран не може гарантувати, що аеропорти країн, які призупиняють іранські рейси, «зможуть працювати».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Годинник почав цокати»: США висунули вимоги партнерам Ірану
Війна почалася 28 лютого зі спільного удару США та Ізраїлю, під час якого загинув Алі Хаменеї. Відтоді Ормузька протока, якою до війни проходило близько 20% світової нафти й газу, фактично закрита, а ціни на енергоносії у світі стрімко зростають. У середині вересня трафік через протоку впав до чотирьох суден на добу.
У червні США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння Проте до виконання документа жодна зі сторін так і не взялася. Окремо Тегеран вів переговори з Оманом і згодом домовився про поділ вод протоки та доходів від неї, але відкриття Ормузу й тоді пов'язав зі згодою США на свої умови.
Про те, чому червневий меморандум так і не зупинив війну і хто виграє від кризи в Перській затоці, у статті ZN.UA «Кремль у плюсі, світ у заручниках: чому перемир'я США та Ірану не пережило навіть місяця» написав член Експертної ради Центру громадянських свобод Вʼячеслав Ліхачов.
