Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров запевняє: Росія не становить загрози для Європи, а розмови про можливий напад Москви нібито можуть самі призвести до війни. Але поки російська дипломатія говорить про мир, сама країна-агресор продовжує мілітаризацію – розширює військову інфраструктуру біля кордонів НАТО, веде гібридні операції в Європі та повертає до життя ядерні проекти часів холодної війни. Докладніше про російські загрози дивіться у матеріалі FREEДОМ.
Проєкт "Мертва рука". Москва публічно відкидає підготовку до великої війни із Заходом, і водночас приводить у готовність інфраструктуру часів холодної війни. У горі Косьвинський Камінь на Уралі розширюють об'єкт 1335 — підземний командний центр системи "Периметр". Його завдання — забезпечити ядерний удар навіть у разі, якщо Росія сама зазнає ядерної атаки і зв'язок із керівництвом буде втрачено. В основі системи — логіка взаємного гарантованого знищення. Розслідування The Sunday Times, Danwatch та центру "Досьє" показало: об'єкт останніми роками активно добудовували та зміцнювали. Журналісти пов'язують цю активність і з зростаючими побоюваннями диктатора Путіна перед можливим ударом по російському керівництву.
"Розширення об'єкта 1335 відбувається на тлі масштабної модернізації російських ядерних сил, якій у російській армії приділяють високий пріоритет. Тепер системі "Периметр" знову приділятимуть особливу увагу в умовах більш напруженої геополітичної ситуації, в якій Росія вважає, що перебуває у конфлікті із Заходом", — сказав експерт із російської політики безпеки Норвезького штабного коледжу Том Росет у коментарі The Sunday Times.
І це не єдиний приклад повернення Росії до військової інфраструктури минулих десятиліть. Фінський національний мовник за супутниковими знімками виявив відновлення радянського гарнізону в Петрозаводську, який практично порожнів із 1990-х. Територію розчистили, туди повернулася військова техніка, заплановано будівництво нових казарм. Ще північніше, у Кандалакші, приблизно за 110 км від Фінляндії, Російська Федерація будує гарнізон для артилерійської та інженерної бригад. Усе це відбувається на тлі заяв глави МЗС РФ Лаврова про те, що, мовляв, саме Європа готується до війни з федерацією.
"Перед тим, як напасти на Україну, вони 20 разів сказали,
що не нападуть. Взяли й напали. За два тижні до окупації Криму Путін казав, що Крим — це український півострів. Потім просто послав спецназ і десантні війська, які взяли участь в окупації Криму. Тому в Європі це, особливо в країнах Балтії, добре розуміють. Ось небезпека, яку несе політика Кремля", — звернув увагу посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині (2010-2017) Олександр Левченко.
Україна вже не раз попереджала західних союзників: російська агресія може не обмежитися її територією. Київ закликає європейські країни готуватися до нових загроз заздалегідь і посилювати спільну оборону.
"Багато розвідувальних служб мають у своєму розпорядженні інформацію про те, що росіяни мають намір розширити свою війну та свою активність на інші держави. Можливо, на інші регіони. І тому потрібно спільно вибудовувати оборону. Потрібно спільно здійснювати превентивну оборону", — заявив президент України Володимир Зеленський.
До прямої війни з НАТО Москва поки не дійшла. Але європейські країни вже давно стикаються з іншою — гібридною. Росію пов'язують із диверсіями,
підпалами, кібератаками та появою безпілотників біля військових і промислових об'єктів у державах ЄС і НАТО. Кремль причетність заперечує. Один із останніх епізодів — у Словаччині, де опозиція вимагає розслідувати можливий російський слід у спробі підпалу підприємства українського виробника дронів Skyeton біля Пряшева. Раніше поліція повідомляла, що теракт вдалося відвернути і затримати трьох підозрюваних. А на початку вересня у Мюнхені (Німеччина) з автомобіля, що проїжджав повз, були кинуті запалювальні пристрої біля офісів оборонних концернів Rohde & Schwarz та Helsing. Двох підозрюваних затримали на місці.
"Активно діє російська сторона. Не лише в Німеччині, звідусіль ідуть повідомлення, що біля об'єктів, де виготовляється озброєння, яке йде в Україну, відбуваються якісь дивні речі. Там щось загоряється, вибухає і так далі. Це було в Болгарії, у Словаччині встигли убезпечити підприємства, які працюють разом із Україною, у Польщі, в Естонії та в Німеччині, у тому числі", — зазначив Олександр Левченко.
У Європі російську загрозу розцінюють усе серйозніше. У Нідерландах уже проводять навчання для цивільного населення на випадок надзвичайних ситуацій, рекомендують мати запас води, продуктів і батарейок мінімум на 72 години та обговорюють відновлення укриттів часів холодної війни. Влада країни відкрито пов'язує ці заходи з ризиком нових атак з боку Росії.
https://www.youtube.com/watch?v=eECzvUe4xCU
Читайте також: Дії Росії на східному фланзі НАТО стають усе більш божевільними, — президент Литви
