Парламент Латвії ухвалив поправки до закону, якими остаточно заборонив видавати дозволи на зброю особам із подвійним громадянством — латвійським і російським або білоруським.
Про це повідомляє LSM.
Нові правила прямо забороняють видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної або пневматичної зброї великої потужності громадянам Латвії, які також мають паспорт Росії чи Білорусі. При цьому заборона поширюється і на дозволи на колекціонування зброї.
Також документ створює правову основу для анулювання вже чинних ліцензій у таких осіб.
Водночас громадяни Латвії, країн Євросоюзу чи Європейської економічної зони, які додатково мають паспорт РФ або Білорусі, можуть легально користуватися зброєю за старими правилами лише до 1 грудня 2026 року, йдеться в документі.
Парламент Латвії також запровадив оновлені правила для спортсменів. Зокрема, особа віком від 21 року, яка щонайменше рік перебуває у стрілецькій організації та має принаймні другий спортивний розряд, зможе купувати й зберігати до 15 одиниць вогнепальної та пневматичної зброї великої потужності,
не враховуючи змінних основних частин.
Закон також прирівняв до вогнепальної зброї газову та сигнальну зброю, яку за технічними характеристиками можна переробити для стрільби «кулею або для викидання багатокомпонентного снаряда з каналу ствола».
Загроза російських провокацій у Європі — що відомоКерівник Агентства зовнішньої розвідки Польщі полковник Павел Шота 28 червня публічно заявив, що Росія готова заслати «зелених чоловічків» на територію балтійських держав. За оцінкою очільника польської розвідки, російський диктатор Володимир Путін наразі є заручником власної поразки, через що російська сторона здатна продовжувати бойові дії в Україні ще кілька років, паралельно вдаючись до гібридних атак на східні рубежі Альянсу.
29 червня Міністерство оборони Литви оприлюднило дещо іншу заяву. У коментарі для преси, який наводить литовський мовник LRT, оборонне відомство повідомило що наразі немає жодних об'єктивних ознак підготовки країни-агресора до повномасштабного військового нападу на країни Балтії.
18 вересня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найбільш імовірним сценарієм на найближчі кілька місяців є російські гібридні атаки з використанням дронів і ракет на країни, які підтримують Україну.
«Якщо коротко: існує реальний ризик того, що на територію однієї чи кількох країн на східному фланзі можуть залітати дрони або ракети іншого типу — аж до завдання руйнувань, — а офіційна версія зводитиметься до того, що це випадковість», — зазначив він.
23 вересня російський військовий гелікоптер порушив повітряний простір Польщі поблизу міста Бранево.
