Громадяни Швейцарії на референдумі рішуче відхилили пропозиції щодо посилення законодавчого трактування нейтралітету, який є ключовою складовою ідентичності цієї країни.
Результати голосування та суть пропозиційБільше 70% виборців не підтримали зміни, які передбачали, що Швейцарія могла б застосовувати міжнародні санкції лише після погодження з Організацією Об’єднаних Націй. Додатково, ці ініціативи передбачали обмеження у розвитку співпраці з НАТО, що могло б ускладнити політику безпеки країни.
Дискусії навколо нейтралітету загострилися після початку повномасштабної війни росії проти України. ініціативу із жорсткішого трактування нейтралітету просувала права Швейцарська народна партія, а москва відкрито її підтримувала.
Позиція влади та міжнародна реакціяФедеральний уряд Швейцарії та основні політичні сили країни виступили проти запропонованих змін, наголошуючи на важливості гнучкості у питанні нейтралітету в умовах глобальних викликів. Дослідник Лукаc Ґолдер із Gfs.bern зазначив, що відмова від змін не означає відмову від самої концепції нейтралітету, а свідчить про бажання суспільства зберігати баланс.
«Нейтралітет країни історично застосовувався з певною гнучкістю. Нейтральність не означає байдужості до порушень міжнародного права», – наголошував міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс.
Швейцарія й надалі не планує знімати заборону на продаж зброї країнам, які беруть участь у війнах, зокрема Україні, однак підтримує санкції у відповідь на агресивні дії російської федерації. Гаазька конвенція 1907 року чітко регламентує обмеження щодо постачання зброї державам-учасникам воєн. Відтак, у минулому Швейцарія вже відмовляла Німеччині у передачі боєприпасів для танків, призначених для України.
Завдяки результатам голосування стає очевидно, що питання нейтралітету залишається пріоритетним для швейцарського суспільства, але його інтерпретація змінюється під впливом сучасних міжнародних подій.
